14–15 квітня 2011 р. Всеукраїнської науково-практична конференція «Гуманітарна складова вищої освіти: проблеми та перспективи»

Із метою аналізу стану гуманітарної освіти на сучасному етапі її розвитку й обміну досвідом між представниками провідних вищих навчальних закладів 14–15 квітня 2011 року на базі Національного фармацевтичного університету (м. Харків) була проведена Всеукраїнська науково-практична конференція «Гуманітарна складова вищої освіти: проблеми та перспективи».

У конференції взяли участь представники таких ВНЗ України: Львівський національний університет ім. Івана Франка, Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницкого, Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка, Український державний хіміко-технологічний університет, Донецький національний університет, Донбаська  державна машинобудівна академія, Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, Харківський національний університет внутрішніх справ, Національна академія міського господарства, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, Харківський гуманітарно-педагогічний інститут, Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, Українська державна академія залізничного транспорту, Харківська державна академія дизайну і мистецтв, Івано-Франківський національний медичний університет, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Дніпропетровська державна медична академія, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, Харківський національний медичний університет, Українська стоматологічна медична академія, Буковинський державний медичний університет, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Запорізький державний медичний університет, Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського, Луганський державний медичний університет, Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, Одеський державний медичний університет, Національний фармацевтичний університет та ін.

На пленарному і секційних засіданнях були прослухані й обговорені доповіді за такими напрямами:

  • місце гуманітарних дисципліни у сучасній концепції вищої освіти в Україні;
  • використання інноваційних технологій при вивченні гуманітарних дисциплін;
  • формування професійної мовної компетентності студентів на заняттях з дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)»;
  • сучасні тенденції у викладанні латинської мови у ВНЗ;
  • проблемні питання у вивченні термінотворення та терміновживання;
  • психолого-педагогічні особливості вивчення гуманітарних дисциплін у вищій школі;
  • проблеми викладання курсів «Історія України» та «Культурологія» у системі сучасних освітніх концепцій; значення цих дисциплін для збереження національної ідентичності та формування національної свідомості, політичної культури особистості;
  • особливості міжкультурної комунікації та адаптації іноземних студентів;
  • застосування новітніх методичних надбань при вивченні;
  • актуальні питання методики викладання іноземних мов, української та російської  мов як іноземних у ВНЗ.

У результаті заявленого кола питань, які стосуються гуманізації вищої освіти, а також методики викладання гуманітарних дисциплін у вищій школі було ухвалено таке рішення конференції.

1. У сучасних умовах удосконалення системи вищої освіти ключовим питанням є відродження культурно-творчої місії вищої школи, перехід до культуротворчої системи освіти в цілому. Необхідність такого оновлення пов’язана з тим, що чинна система освіти не забезпечує вирішення поставленого завдання — формування культури майбутнього спеціаліста, в якій поєднуються високий професіоналізм і духовне багатство. Пошук нових пріоритетів пов’язаний із визначенням шляхів формування традиційних цінностей, що мають більше, ніж особисте значення; критичним аналізом західних ціннісних орієнтирів; визначенням взаємозв’язку інформаційних ресурсів та особистої культури людини.

2. Університет майбутнього – це університет єдиної культури, оскільки в ХХІ столітті відбувається зближення інженерної і гуманітарної діяльності. Саме гуманізація освіти – першочергове завдання вищої школи.

Проте проблема гуманізації вищої школи не може бути розв’язана   тільки шляхом реформ організаційно-управлінського й змістового характеру. Постає питання про необхідність зміни парадигми освіти — з технократичної на гуманістичну, оскільки ми переживаємо період посиленої уваги до людини, коли формуються нові цінності гуманістичного спрямування.

Ця тенденція включає такі складові:

  • національну спрямованість освіти;
  • відкритість системи освіти;
  • перенесення акценту з навчальної діяльності викладача на діяльність студента;
  • перехід від репродуктивного навчання до продуктивного;
  • самоствердження особистості студента за умов педагогічної підтримки;
  • перетворення позицій педагога і студента на особистісно рівноправні;
  • творчу спрямованість навчального процесу;
  • перехід від регламентовано-контрольованих способів організації навчального процесу до активно розвиваючих;
  • спадковість і безперервність освіти.

3. В Україні традиція гуманізму має глибоке коріння. І вивчення цієї традиції — головне завдання вищої школи. Реалізація цього задуму вимагає гуманізації освіти, делегування пріоритетів розвитку духовності, моральних якостей. А отже, основною фігурою у розв’язанні цієї проблеми повинен стати педагог — людина духовна, культурна, творча.

Гуманізація вищої освіти передбачає нову якість підготовки викладача. Викладач повинен формувати раціональне мислення і культуру, формувати наукові знання про людину, природу та соціальний світ, розкривати його значення для особистості, виховувати у студентів відчуття особистої причетності до світу не лише як об’єкта соціальних впливів, а й як активного суб’єкта.

4. Гуманітарна освіта безпосередньо пов’язана з розвитком особистості, її емоційної, когнітивної, естетичної, моральної складових. Недооцінювання цього факту вже призвело до великих втрат у галузі людського капіталу в Україні. Прагнучи зрівняти європейську систему освіти і вітчизняну, необхідно не підлаштовуватися під євростандарт, а пропонувати своє бачення проблеми. На думку учасників конференції, повернення гуманітарним дисциплінам функції базових і фундаментальних у майбутній моделі вищої освіти дозволить уникнути остаточних втрат у духовній та інтелектуальній сфері нашого суспільства.

5. Гуманізація вищої освіти неможлива без підготовки комплексу навчально-методичного забезпечення нової якості. У зв’язку з цим необхідно:

  • модернізувати подачу навчального та методичного матеріалу із застосуванням сучасних інформаційних технологій, оскільки використання інформаційних ресурсів та їх інтеграція в навчальний процес сприятиме більш ефективному вирішенню низки дидактичних завдань при вивченні гуманітарних дисциплін;
  • створити більш сприятливі умови для використання сучасних інформаційних технологій як викладачами, так і студентами;
  • розробити з гуманітарних дисциплін дистанційні курси, які б задовольняли інтереси студентів різного рівня: базовий курс, курс поглибленого вивчення, бізнес-курс та ін.;
  • ініціювати створення навчальної літератури нового покоління — електронних підручників із усіх дисциплін гуманітарного циклу;
  • ініціювати створення навчальної, методичної та довідкової літератури з тих дисциплін, які не мають належного науково-навчального та методичного забезпечення.