22 червня – День скорботи і пам’ять жертв війни вшановує сьогодні Україна

Саме цього дня 1941-го року нацистська Німеччина напала на Радянський союз.

День скорботи 22.06.2016Наукова бібліотека НФаУ запрошує відвідати тематичну книжкову виставку «Україна в полум’ї війни», організовану з метою вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності …

Той народ, який не пам’ятає своєї історії, не має права на майбутнє. З історії ми черпаємо досвід, вона робить нас мудрішими й застерігає від помилок.

Війна 1941 року увірвалася в юність наших дідів і прадідів, мов чорний смерч. Підпалила квітучу землю, затьмарила міста і села.

Біль від спогадів з часом стає меншою й не такою пекучою. Та історична віддаленість допомагає усвідомити масштабність минулих трагедій, провести паралелі з сучасністю, зрозуміти, що насправді тоді відбувалося. І на часі зробити це саме зараз, коли Україна, по суті, знаходиться у стані неоголошеної війни.

Саме сьогодні необхідно зрозуміти, що війна, терор, нацизм, голокост – це вселюдська трагедія, а не тільки трагедія того народу, країни, на яких спрямоване це зло. Важливо розуміти його витоки й невідворотні наслідки. Адже у війні не може бути переможців: ще жодна країна не вийшла з війни без втрат. Скільки б не змінювалось поколінь на землі, вони повинні знати, які втрати понесли учасники Другої світової війни, якою ціною була здобута перемога над фашистською Німеччиною і які муки та страждання спричинила війна й німецькому народу також.

Хоч би скільки книжок було написано про Велику Вітчизняну війну, мабуть ніколи не настане час, коли можна стверджувати, що вже досить сказано. Висловити все не вдасться нікому, бо не було міри героїзму людей, виявленому у війні, немає міри горю і стражданням, які принесла вона на своїх чорних крилах. Письменники, художники, музиканти звертаються у своїх творах до теми війни, щоб залишити в пам’яті події, які розкривають велич перемоги народу в цій страшній і кривавій війні. Забуття – підстава для повторення.

ТІЛЬКИ ТОЙ, ХТО ПАМ’ЯТАЄ МИНУЛЕ, ВАРТИЙ МАЙБУТНЬОГО…