24-25 травня 2016 р. НФаУ приймав учасників виїзної наукової сесії Відділення хімії Національної академії наук України «Сучасний стан хімічних досліджень для медицини та екології»

Хімічними знаннями повинна володіти кожна цивілізована людина. Без них неможлива екологічно грамотна поведінка в побуті, в природі, на виробництві. Знання хімії потрібні всім, незалежно від того, яку професію собі людина обирає, оскільки хімічні знання широко використовуються в практичній діяльності людини. Так, металург за допомогою хімічних реакцій перетворює руду на чавун і сталь, що необхідні для створення машин, верстатів, обладнання. Енергетик добуває електричну й механічну енергію головним чином за допомогою перетворення хімічної енергії природного палива. Будівельник змішує порошок цементу з водою та піском і отримує цементний розчин, яким скріплює цеглу або блоки під час будівництва різних споруд, і без знання хімічних процесів не зможе виготовити розчин потрібної якості.

Хімія важлива і для сільського господарства: рослинництву вона дає мінеральні добрива, засоби захисту рослин від шкідників і хвороб, тваринництву — кормові добавки, лікарські препарати, засоби санітарії тощо. Широко використовує хімічні процеси харчова промисловість, особливо тоді, коли переробляється сільськогосподарська сировина для виробництва крохмалю, цукру, оцту, спирту тощо.

Широко використовується хімія в сучасному побуті. І не тільки опосередковано, через уживання їжі, використання одягу, взуття, палива, будівельних матеріалів, а й безпосередньо, через використання мила, пральних порошків, соди, дезінфікуючих і профілактичних речовин, засобів для виведення плям, лаків і фарб, парфумів тощо.

Особливо важливу роль відіграє хімія у розвитку таких галузей промисловості, як мікроелектроніка, радіотехніка, космічна техніка, автоматика та обчислювальна техніка. Розвиток цих галузей неможливий без нових матеріалів з особливими властивостями: надчистих, надтвердих, надпровідних, жароміцних тощо. Таких матеріалів немає в природі, їх дає сучасна хімія.

Величезне значення має хімія і для галузі охорони здоров’я людей. З давніх-давен учені-хіміки вивчали перетворення речовин, що відбуваються в організмі людини. Завдяки цьому фармацевти знають, які препарати потрібні для подолання тієї чи іншої недуги, для знеболювання, дезінфекції тощо. За допомогою хімії виготовляють замінники крові, штучні суглоби, серцеві клапани, зубні протези тощо.

Сьогодні не можна назвати жодної сфери виробництва, де б людина не стикалася з хімією. Хімічні перетворення речовин відіграють важливу роль у фізичних, біологічних, геологічних та інших процесах. На межі різних природничих наук виникають і успішно розвиваються нові, наприклад, ядерна хімія, космохімія, геохімія, агрохімія, біохімія, хімічна фізика та ін.

Увесь світ, включаючи й людину, «зітканий» з речовини. А її вивченням займається хімія. Хімічні перетворення речовин забезпечують життя на Землі, зростання організмів, їхній розвиток і старіння. Наше життя, наше здоров’я, наш настрій тісно пов’язані з численними речовинами, що нас оточують, і хімічними процесами, що відбуваються навколо нас і всередині нас. Тож без будь-якого перебільшення хімію можна назвати головною наукою для людини.

«Сучасний стан хімічних досліджень для медицини та екології» – під такою назвою 24-25 травня 2016 р. у першій столиці відбулася виїзна наукова сесія Відділення хімії Національної академії наук України.

Національна академія наук України заснована 27 листопада 1918 року. Це вища наукова самоврядна організація України. Академія об`єднує дійсних членів, членів-кореспондентів та іноземних членів, усіх науковців її установ, організовує і здійснює фундаментальні та прикладні наукові дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних, суспільних і гуманітарних наук.

Сьогодні у НАН України функціонують 3 секції (фізико-технічних і математичних наук; хімічних і біологічних наук; суспільних і гуманітарних наук), що об’єднують 14 відділень наук: математики; інформатики; механіки; фізики та астрономії; наук про Землю; фізико-технічних проблем матеріалознавства; фізико-технічних проблем енергетики; ядерної фізики та енергетики; хімії; біохімії, фізіології і молекулярної біології; загальної біології; економіки; історії, філософії та права; літератури, мови та мистецтвознавства.

В Академії діють 5 регіональних наукових центрів подвійного з Міністерством освіти і науки України підпорядкування: Донецький (м. Краматорськ, Донецька область), Західний (м. Львів), Південний (м. Одеса), Північно-східний (м. Харків), Придніпровський (м. Дніпропетровськ) та Інноваційний центр по м. Києву. Основною ланкою структури НАН України є науково-дослідні інститути та прирівняні до них наукові установи. В структурі НАН України діють національні заклади – Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія», Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка, Національний дендрологічний парк «Софіївка», Національний науково-природничий музей, Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, Національний центр «Мала академія наук України» МОН України та НАН України. До структури академії входять також дослідні підприємства, конструкторсько-технологічні організації, обчислювальні центри.

Сьогодні в НАН України діють 168 наукових установ та 46 організацій дослідно-виробничої бази.

У НАН України працює 75 наукових рад, 19 комітетів, 15 комісій, 24 наукових товариства, які опікуються питаннями координації перспективних наукових досліджень, підготовки пропозицій та аналітичних матеріалів для державних органів влади, організації та проведенні наукових читань, конференцій, семінарів, симпозіумів.

Науковими установами НАН України в 2015 році впроваджено в різні галузі економіки України понад 1150 новітніх розробок, серед яких провідні технології, у тому числі інформаційні, машини, устаткування, матеріали, автоматизовані комплекси і системи, програмні продукти, бази даних і бази знань, сорти рослин, методичні рекомендації та методики, стандарти. Установами Академії укладено 20 ліцензійних договорів в Україні й за кордоном, отримано 576 патенти на винаходи і корисні моделі. У рамках зовнішньоекономічної діяльності установи Академії в 2015 році реалізували близько 160 контрактів з корпораціями, компаніями, підприємствами, центрами з більш ніж 20 високорозвинених держав світу. Були здійснені поставки науково-технічної продукції, трансфер технологій, науково-технологічні послуги на загальну суму понад 92 млн. грн.

Міжнародне наукове співробітництво здійснюється в рамках 120 чинних угод, укладених НАН України з академіями, державними установами, науковими організаціями, освітніми закладами, фірмами та промисловими компаніями близько 50 країн світу, серед яких держави Європи, Америки, Азії, Африки. У реалізації різноманітних форм міжнародної співпраці бере участь понад 130 установ Академії. НАН України представляє Україну у близько 40 міжнародних організаціях, зокрема Міжнародній асоціації академій наук (МААН), Всеєвропейській федерації академій наук (ALLEA), Міжнародному комітеті з космічних досліджень (COSPAR). НАН України бере активну участь у діяльності міжнародних наукових об’єднань та центрів, наприклад, Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (IIASA), Європейській науковій асоціації геофізичних досліджень (EISCAT), Європейської організації ядерних досліджень (CERN), Об’єднаному інституті ядерних досліджень (ОІЯД) тощо.

Сьогодні до складу НАН України входять 197 дійсних членів (академіків), 379 члени-кореспонденти та 104 іноземних члени.

Варто наголосити, що Харків та вся українська фармація можуть пишатися тим, що серед дійсних членів НАН України є ректор НФаУ В.П. Черних. У 2015 році В.П. Черних був обраний академіком, і в історії вітчизняної фармації ця подія стала безпрецедентним прикладом представництва фармації в академічній науці.

Саме Національний фармацевтичний університет, який є єдиними і провідним науково-освітнім фармацевтичним центром України, приймав учасників виїзної наукової сесії Відділення хімії Національної академії наук України. Науковий форум проводився з метою обміну досвідом між провідними вченими у галузі хімії та предметного обговорення актуальних питань, пов’язаних зі створенням нових екологічних хімічних процесів і новітніх високоефективних лікарських препаратів.

У рамках роботи виїзної сесії були висвітлені наукові розробки інститутів відділення хімії НАН України та Національного фармацевтичного університету, а також розглядалася проблематика координації напрямків досліджень між цими установами. Основні напрямки, за якими здійснювалося обговорення, це біологічно-активні речовини і матеріали; нові високоефективні процеси і матеріали; нанохімія; хімічна екологія.

У роботі виїзної сесії Відділення хімії взяли участь академік НАН України М.Т. Картель, очільник Бюро Відділення хімії, директор Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка, академік НАН України С.А. Андронаті, директор Фізико-хімічного інституту ім. О.В. Богатського, голова Південного наукового центру НАН України та МОН України, академік НАН України А.Г. Бiлоус, Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського, академік НАН України В.В. Гончарук, директор Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського, В.В. Стрелко, директор Інституту сорбції та проблем ендоекології, академік НАН України В.П. Черних, ректор НФаУ, член-кореспондент НАН України О.І. Колодяжний, Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії, член-кореспондент НАН України П.Є. Стрижак, завідувач відділу каталітичних синтезів на основі одновуглецевих молекул Інституту фiзичної хiмiї iм. Л.В. Писаржевського, член-кореспондент НАН України В.В. Туров, завідувач відділу біомедичних проблем поверхні Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка.

У роботі секційних засідань взяли участь провідні науковці наукових установ НАН України, вищих навчальних закладів та представники практичної фармації – виробників лікарських засобів, а саме: Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка, Міжвідомчого відділення електрохiмiчної енергетики, Інституту біоколоїдної хімії ім. Ф.Д. Овчаренка, Інституту хімії високомолекулярних сполук, Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії, Інституту органічної хімії, Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Національного фармацевтичного університету, ТДВ «ІнтерХім».

Проведення наукового форуму у форматі розширеного обміну інформацією надало можливість учасникам поділитися досвідом, згенерувати нові ідеї щодо вирішення питань хімічних досліджень для медицини і екології.

Матеріали за темою: “НАУКОВИЙ ФОРУМ У НАЦІОНАЛЬНОМУ ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ”

Щотижневик «АПТЕКА»

20.06.2016 Научный форум в Национальном фармацевтическом университете”


[uptolike]