28-29 березня 2018 р. кафедрою фармакотерапії НФаУ була проведена ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Ліки – людині. Сучасні проблеми фармакотерапії і призначення лікарських засобів».

Захід пройшов відповідно плану проведення наукових конференцій, затвердженому в Українському інституті науково-технічної та економічної інформації (реєстраційне посвідчення № 599 від 11.10.2017 p.).

На конференції були присутні близько 200 (за даними реєстрації) представників Національного фармацевтичного університету, Харківської медичної академії післядипломної освіти, ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України», Харківської зооветеринарної академії, Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (Київ), Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика (м. Київ), Запорізького державного медичного університету, Івано-Франківського національного медичного університету, Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького, Одеського національного медичного університету, Гянджинського державного університету (м.Гянджа, Азербайджан), Азербайджанського медичного университета (м.Баку), Інститута ботаніки АН Азербайджана, (м. Баку), ДУ «Інститут медицини  праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України» (м. Київ), ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (м. Київ) та інші.

Під час конференції було застосовано режим on-line конференції, в якій брали участь міста України (Запоріжжя, Львів, Івано-Франківськ, Ужгород, Буковина, Тернопіль, Дніпропетровськ, Київ, Харків, Харківська область (Ізюм, Красноград) та зарубіжжя (Канада, Росія, Білорусь, Грузія, Казахстан, Узбекистан, Азербайджан, Польща, Німеччина, Естонія). Це дало можливість лікарям, науковцям та фармацевтам із різних регіонів України та зарубіжжя обговорити сучасні питання та проблеми медицини та фармації з провідними науковцями та експертами.

Конференція почалася з привітання завідувача кафедри фармакотерапії НФаУ, д. мед.н, професора Кіреєва І.В., який наголосив на тому, що традиційна конференція, яку щороку проводить кафедра фармакотерапії, протягом багатьох років має великий успіх серед практикуючих лікарів, сімейних лікарів, фармацевтів, науковців, експертів з профільних медичних та фармацевтичних закладів України та закордонних організацій.

На пленарному засіданні особливу увагу було приділено новим можливостям діагностики та лікування тривожних розладів. Останнім часом у світі та в Україні проблема психічних розладів стоїть гостро. Серед усіх психічних розладів найчастіше зустрічаються тривожні розлади. За даними ВОЗ вони відносяться до перших десяти найбільш значущих проблем охорони здоров’я. Актуальності проблемі тривожних розладів додає факт їх високої коморбідності з іншими психічними та поведінковими розладами, а також з соматичними захворюваннями.

Доктор мед.н., ст.н.с. ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» (м. Харків) Колядко С. П. звернула увагу слухачів на те, що тривога змушує хворих звертатися до лікарів загальної практики та закцентувала увагу на що звертати увагу при діагностиці тривожних розладів лікарям загальної практики.

Часто супроводжуюче тривогу порушення сну саме по собі може стати серйозною проблемою. Завідувач кафедри, д. мед. н., професор кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Київського медичного університету імені О.О. Богомольця (м. Київ) Хайтович М. В. доповів, що у сучасній міжнародній класифікації розладів сну інсомнія визначається як порушення засинання, підтримки сну, раннього пробудження або сну, що не приносить належного відновлення і відпочинку, незважаючи на наявність достатньої кількості часу, і умов для сну, порушення, що приводить до зниження якості неспання і денний діяльності. Доповідач зупинився на фармакотерапії з точки зору європейських рекомендацій та наголосив, що для покращення засипання призначають мелатонін та Z-групу (золпідем, зопіклон, золеплон). Для подовження сну – доксепін та Z-група. Не рекомендуються бензодіазепіни (флуразепам, темазепам та ін.) через наявність побічних ефектів та швидкої залежності.

Проблема досліджень і діагностики тривожності користується незмінною увагою психологів, так як має немаловажне практичне значення. Доцент кафедри фармакотерапії НФаУ, к.мед.н. Трищук Н.М. присвятила свою доповідь діагностиці тривожних розладів. Для встановлення діагнозу тривожного розладу використовуються кілька оціночних шкал: Міннесотський багатопрофільний опитувальник особистості (The Minnesota Multiphasic Personality Inventory); шкала тривоги Спілбергера (State-Trait Anxiety Inventory – STAI); методика вимірювання рівня тривожності (Дж. Тейлор); шкала Гамільтона для оцінки тривоги (HAM-A). Тривога може призводити до загальної дезорганізації діяльності, що виявляється в її спрямованості та ефективності, до формування емоційних розладів, також вона відбивається на розвитку особистості. Тому так важлива діагностика цього стану для вирішення ряду практичних завдань, пов’язаних з трудовою, навчальної, спортивної діяльністю.

Завідувач кафедри фармакотерапії НФаУ, д.мед.н., проф. Кіреєв І.В. доповів про фармакотерапевтичні групи лікарських засобів для фармакотерапії тривожних розладів. У терапії тривожних розладів може використовуватися цілий ряд медичних препаратів, багато з яких стали доступні в останні три десятиліття. Дані, отримані в ході проведення контрольованих рандомізованих досліджень і контент-аналізів, внесли серйозний вклад у розуміння клінічних особливостей застосування і профілю безпеки практично всіх відомих препаратів, які використовуються в цій сфері. Перед лікарем стоять складні завдання правильного вибору препарату з величезної кількості ліків за критеріями ефективності та безпеки.

Ігор Володимирович звернув увагу, що індуковане лікарськими засобами (ЛЗ) подовження інтервалу QT на ЕКГ і розвиток на цьому тлі загрозливої для життя поліморфної шлуночкової тахіаритмії (torsades de pointes) та раптової смерті почало набувати значення серйозної медичної проблеми.

Останнім часом органи фармаконагляду різних країн, у тому числі FDA (США), Австралії і Канади, привертають увагу лікарів і фармацевтів на небезпеку розвитку аритмій, пов’язаних з прийомом широко відомих препаратів, особливо при їх сумісному призначенні з іншими ЛЗ, що подовжують інтервал QT. Так, на офіційному сайті Університету штату Арізона (США) представлені дані щодо лікарських препаратів, застосування яких асоційоване з подовженням інтервалу QT. В цьому списку знаходяться трициклічні і тетрациклічні антидепресанти.

Для профілактики індукованого ліками подовження QTс рекомендують: 1) не перевищувати терапевтичну дозу препарату; 2) корегувати дозування ЛЗ пацієнтам із захворюваннями серця та іншими факторами ризику; 3) уникати одночасного застосування лікарських засобів, що уповільнюють їх метаболізм, виведення, що подовжують QTс або викликають гіпокаліємію; 4) контролювати ЕКГ і рівень калію до початку і в процесі лікування.

На сьогоднішній день відзначається широке поширення психічних розладів у когорті дерматологічних хворих, про що доповіла доцент каф. фармакотерапії НФаУ, к.мед.н. Рябова О.О. Вивчення взаємодії лікарських засобів, що впливають на центральну нервову систему, і засобів, що застосовуються для терапії дерматозів, виявило різні види взаємодії лікарських засобів, що вимагає ретельного підбору препаратів для корекції тривожних розладів у хворих на дерматози. Прикладом небажаної взаємодії ліків може бути взаємодія антидепресантів (СІЗЗС, СІЗЗНС, трициклічні антидепресанти), які є інгібіторами мікросомального ферменту цитохрому Р 450 CYP2D6 в печінці, та субстратів даного ферменту – антигістамінних препаратів (астемізол, терфенадин, лоратадин).

Доцент каф. фармакотерапії НФаУ, к.мед.н. Жаботинська Н.В. доповіла про взаємодію лікарських засобів, які застосовуються для фармакотерапії тривожних розладів у пацієнтів з різною  коморбідною патологією. Окреслено групи пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями, з гіперсекреторними захворюваннями шлунково-кишкового тракту, хворих на цукровий діабет, які потребують ретельного моніторування під час комбінованого застосування селективних інгібіторів зворотного захвату серотоніну з іншими групами лікарських засобів.

Доцент кафедри фармакотерапії НФаУ, к.мед.н. Савохіна М.В. зробила доповідь про взаємодію лікарських засобів для фармакотерапії тривожних розладів у хворих на ХОЗЛ та БА. Селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну (СІЗЗС) є першою лінією фармакотерапія, в т.ч. у хворих з ХОЗЛ та БА. Більшість типів фармакокінетичної взаємодії обумовлені впливом на метаболізм. Селективні СІЗЗС (флуоксетин, пароксетин і флувоксамін) являються інгібіторами ізоферменту CYP3А4, що може призводити до зниження швидкості метаболізму і таким чином можуть підвищувати концентрацію в плазмі крові і ризик токсичної дії іншого препарату, у даному випадку β2-агоніста. СІЗЗС подовжують інтервал QTс і можуть потенціювати ефекти β2 – агоністів на серцево-судинну систему. Така комбінація лікарських препаратів небажана та потребує моніторування.

Цікавою виявилася доповідь доцента кафедри технології ліків і біофармації Львівського національного медичного університету імені Д. Галицького (м. Львів), к.фарм.н., Гудзь Н І., яка була присвячена концепції фармацевтичної розробки розчинів для діалізної терапії.

Старший науковий співробітник ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України», лабораторії репродуктивної ендокринології (м. Харків), к.б.н. Коренєва Є.М. зробила доповідь від колективу авторів: «Наночастинки рідкісноземельних елементів як потенційні засоби для фармакотерапії репродуктивних розладів». При призначенні наночастинок гадоліній ортованадату дорослим особинам, які у неонатальний період на тлі емоційного стресу одержували фітоестрогени, що є ендокринними руйнівниками, спостерігалось відновлення фертильності та плодючості, зменшення ембріональної смертності у вагітних інтактних самок, що були запліднені самцями при застосуванні наночастинок, що приводило до нормалізації репродуктивного потенціалу.

Головний позаштатний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я Харківської міської ради за спеціальністю «Пульмонологія», доцент кафедри фтизіатрії і пульмонології Харківської медичної академії післядипломної освіти, міський пульмонолог, к.мед.н. Ходош Е.М. розповів про сучасний погляд на проблему ідіоматичного легеневого фіброзу.

Доцент кафедри фтизіатрії та пульмонології Харківської медичної академії післядипломної освіти, к.мед.н. Потейко П.І. закцентував увагу на оптимізації фармакотерапевтичного контролю захворювань легенів.

Завідуюча кафедри поліклінічної терапії Білоруського державного медичного університету, д.мед.н., професор Яковлева О.В. (м. Мінськ) в режимі on-line конференції доповіла про «Сучасні аспекти профілактики та лікування гострої респіраторної вірусної інфекції в амбулаторній терапевтичній практиці».

Доцент Білоруського державного медичного університету, к.мед.н. Хурса Р.В. (м. Мінськ) у доповіді окреслила мішені впливу при медикаментозній терапії при артеріальної гіпертензії.

Доцент Одеського національного медичного університету к.б.н., Анісімов В. Ю. та асистент кафедри фармацевтичної хімії Шишкін І. О. представили до уваги дослідження по пародонтопротекторній властивості та біологічній активності октенідину гексафторосилікату.

29 березня 2018 р. подовжили працювати секції конференції: «Синтез та доклінічне вивчення біологічних сполук. Розробка складу та технології лікарських препаратів» та «Аспекти викладання дисциплін у вищих навчальних закладах».

Під час секційних засідань конференції були оприлюднені результати експериментальних та клінічних досліджень, аспекти вивчення та впровадження нових лікарських засобів, доклінічні фармакологічні дослідження біологічно активних речовин природнього і синтетичного походження, питання стосовно особливостей викладання медико-біологічних і клінічних дисциплін у вищих навчальних закладах.

У рамках конференції було проведено засідання міжкафедральної наради фахівців однопрофільних кафедр з викладання дисципліни «Маніпуляційна техніка».

За підсумками конференції видана збірка матеріалів до якої увійшли тези та статті. Видання дає можливість лікарям та провізорам ознайомитися та застосовувати на практиці новітні досягнення сучасної фармакотерапії з акцентом на взаємодію лікарських засобів, впроваджувати у практику охорони здоров’я лікарські засоби, ефективність яких доведена науковими дослідженнями.

Print Friendly, PDF & Email