8 квітня 2016 р. у Національному фармацевтичному університеті відбулася ХХХІІІ науково-практична конференція за участю міжнародних спеціалістів — «Ліки – людині. Сучасні проблеми фармакотерапії та призначення лікарських засобів. Сучасна фармакотерапія хронічної обструктивної патології легень»

Конференція була присвячена сучасним проблемам фармакотерапії обструктивної патології легень та ставила завдання взаємообміну науковим та медичним досвідом.

Конференція організована кафедрою фармакотерапії НФаУ, проводиться щорічно. За останні 5 років учасниками її стало близько 15 країн (Україна, Іспанія, Португалія, Франція, Польща, Росія та ін.).

На виконання Постанови Кабінету міністрів України № 65 від 1 березня 2014 р. під час проведення конференції був зроблений акцент на on-line зв’язок, що дало змогу вченим із різних міст України (Львів, Луцьк, Переяслав-Хмельницький, Запоріжжя, Дніпропетровськ та ін.), країн СНД (Таджикистан, Азербайджан, Росія) взяти участь у конференції за допомогою відеозв’язку.

Захід зібрав практикуючих медичних працівників, пульмонологів, сімейних лікарів, терапевтів, фармацевтів, провізорів, науковців, експертів із профільних медичних та фармацевтичних закладів України та зарубіжних організацій.

Відкрила конференцію Тетяна Крутських, доцент, проректор з наукової роботи НФаУ. Вона привітала присутніх від імені ректорату, зокрема ректора НФаУ, академіка НАН України Валентина Черних: «Конференція «Ліки – людині» є однією зі славних традицій НФаУ. А особливістю сьогоднішнього заходу стало використання сучасних інтернет-технологій, що дозволило в режимі реального часу зібрати «під одним дахом» фахівців охорони здоров’я з країн ближнього і далекого зарубіжжя. Другою особливістю цьогорічної конференції є те, що вона проводиться два дні. У перший день у нас з’явилася можливість сконцентрувати увагу на раціональній та ефективній фармакотерапії ХОЗЛ та бронхіальної астми, актуальність яких в усьому світі стрімко зростає, а також на вивчення стандартів надання медичної допомоги хворим на хронічні обструктивні захворювання легенів. А другий день буде присвячено обміну науковими досягненнями молодих вчених із загальних питань створення нових лікарських препаратів: фармакологічна активність нових сполук синтетичного і рослинного походження».

Пленарне засідання розпочав Едуард Ходош, кандидат медичних наук, доцент кафедри фтизіатрії та пульмонології Харківської медичної академії післядипломної освіти, міський пульмонолог, доповіддю «Оптимізація фармакотерапевтичного контролю хронічного обструктивного захворювання легень: попередження та загострення». Згідно з останніми рекомендаціями (Global Strategy for Diagnosis, Management and Prevention of COPD, 2015), ХОЗЛ трактується як захворювання, якому зазвичай можна запобігти і яке можна лікувати, що характеризується персистувальним обмеженням швидкості повітряного потоку, що прогресує, і асоціюється з посиленням хронічної запальної відповіді дихальних шляхів і легенів на вплив патогенних частинок або газів. Е. Ходош наголосив, що на ХОЗЛ страждає від 8 до 40% дорослого населення віком 40 років і старші. За прогнозами фахівців, до 2020 р. ХОЗЛ посяде 3-тє місце в структурі причин смертності, і на сьогодні це єдине захворювання, показник смертності від якого продовжує зростати. Симптоми захворювання прогресують повільно упродовж багатьох років. Із часом розвивається хронічна дихальна недостатність. Загострення симптомів ХОЗЛ у пацієнтів погіршує їхню здатність до щоденної діяльності. Лікування ХОЗЛ складне, зазвичай має значення саме попередження загострення, а в підсумку – зниження смертності. Вибір лікарського препарату залежить від вираженості суб’єктивних симптомів, спірометричної категорії обструкції і ризику загострень ХОЗЛ.

Однією з характерних ознак ХОЗЛ є хронічний кашель. Ігор Березняков, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри терапії Харківської медичної академії післядипломної освіти, президент Української асоціації за раціональне використання антибіотиків, у рамках своєї доповіді: «Муколітики для лікування хронічного кашлю: чому, коли, в якій дозі і як довго?» присвятив увагу раціональному призначенню муколітичних препаратів для лікування ХОЗЛ.

Намуна Мустафокулова, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри внутрішніх хвороб №2 Таджикського державного медичного університету ім. Абуали ібни Сіно (м. Душанбе, Республіка Таджикістан) звернула увагу на проблему фармакотерапії артеріальної гіпертензії (АГ) у хворих на хронічні обструктивні захворювання. Вона відзначила, що актуальність проблеми призначення гіпотензивної терапії хворим на ХОЗЛ полягає в тому, що ряд препаратів, що складають основу терапії АГ, обмежені до застосування при бронхообструктивним захворюваннях. При лікуванні АГ при ХОЗЛ виправдане призначення препаратів, які не тільки ефективно знижують артеріальний тиск, але і сумісні з базисними засобами лікування ХОЗЛ. Препаратами вибору вважаються антагоністи кальцію, оскільки, поряд зі здатністю розширювати артерії великого кола, вони надають дилятуючу дію на судини малого кола кровообігу, знижують легеневу гіпертензію.

Загострення ХОЗЛ призводять до стрімкого прогресування хвороби, значно погіршують прогноз, якість життя пацієнтів, спричиняють смерть. Загострення ХОЗЛ виникають із різних причин, в тому числі через інфекцію. Сучасні погляди на антибактеріальну терапію інфекційних ускладнень при ХОЗЛ дослідив Едуард Ходош, кандидат медичних наук, доцент кафедри фтизіатрії та пульмонології Харківської медичної академії післядипломної освіти, міський пуль монолог.

Великий інтерес викликав виступ Ігоря Кіреєва, доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри фармакотерапії Національного фармацевтичного університету «Ефективність пробіотиків при антибіотикоасоційованій діареї з позиції доказової медицини». Корисною, місцями навіть несподіваною, для багатьох слухачів, стала інформація, представлена у його доповіді. Виявилося, що більша частина розрекламованих в Україні пробіотиків не відповідає останнім рекомендаціям ВООЗ, і, зрозуміло, є неефективною для профілактики наслідків лікування антибіотиками.

ХОЗЛ є прогресуючим захворюванням, особливо, за умов дії чинників, пошкоджуючих легені (перш за все, тютюнового диму). У значної більшості хворих у анамнезі є багаторічне паління тютюну. Про сучасні проблеми тютюнопаління в Україні та світі, що є основним чинником пошкодження легень, повідомив Ігор Лінський, доктор медичних наук, керівник відділу профілактики та лікування наркоманії Державної установи «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України». Доповідач наголосив, що, за оцінкою експертів ВООЗ, від хвороб, пов’язаних з палінням, щорічно вмирає 4 мільйона людей у світі. Якщо ситуація з палінням не зміниться, в 2025 році щорічні втрати будуть складати вже 10 мільйонів чоловік. В Україні нараховується майже 9 мільйонів активних курців, які складають третину всього працездатного населення країни. Дослідження свідчать, що більшість (65 %) дорослих курців хотіли б позбавитись цієї звички і намагались зробити це не один раз. Розвиток залежності від нікотину – одна із головних перешкод при відмові від паління. І. Лінський звернув увагу присутніх на сучасну фармакотерапію тютюнової залежності та в якості терапії першої лінії слід проводити нікотинзамісну терапію (НЗТ). Різні форми НЗТ (жувальна гумка, трансдермальні пластирі, інгалятори, назальні спреї, сублінгвальні таблетки та ін. ) ефективні та добре переносяться.

Петро Потейко, кандидат медичних наук, доцент кафедри фтизіатрії та пульмонології Харківської медичної академії післядипломної освіти, розповів про ідіопатичні інтерстиціальні захворювання легень (ІІП), всі форм хвороби проявляються поступово наростаючою задишкою та непродуктивним кашлем, який досить часто має характер приступу і відрізняється рефрактерністю до протикашльових засобів. Сучасна класифікація ІІП базується на урахуванні особливостей клінічної картини, рентгенологічних, томографічних та патоморфологічних ознак. Безумовно, проводити диференційну діагностику форм ІІП у практичній роботі пульмонолога досить складно. Точність діагностики визначає тактику лікування. Важливою задачею зараз є рання діагностика ІІП, що у свою чергу обумовлює необхідність підвищення рівня знань пульмонологів, терапевтів і рентгенологів стосовно цього тяжкого захворювання.

Доцент кафедри фармакотерапії НФаУ, кандидат медичних наук, Марина Савохіна звернула увагу на нові можливості бронхолітичної терапії ХОЗЛ. Фіксована комбінація двох бронхолітичних препаратів ультра тривалої дії з різним механізмом дії має цілий ряд переваг: β2-агоністи і антагоністи мускаринових рецепторів взаємно доповнюють один одного, сумарно підсилюють бронхолітичний ефект, підвищують ефективність лікування, знижують ризик розвитку побічних ефектів і надають більший вплив на обсяг форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), ніж кожен із препаратів окремо, а також зменшують ризик побічних явищ в порівнянні зі збільшенням дози монопрепарата. В Україні зареєстровано дві фіксовані комбінації. Це комбінація індакатерола з глікопірроніем – Ультібро® Брізхалер® фірми Novartis, та комбінація вілантерол / умеклідініум бромід – Анора Елліпта® GlaxoSmithKline.

Володимир Бабаджан, доктор медичних наук, професор кафедри внутрішньої медицини №2 і клінічної імунології та алергології Харківського національного медичного університету представив увазі слухачів алергенкомпоненти – як нові лікарські засоби для лікування алергічної бронхіальної астми.

У продовження теми лікувфання захворювань легень Оксана Рябова, доцент кафедри фармакотерапії НФаУ, кандидат медичних наук, представила увазі учасників конференції доповідь на тему «Плазмаферез і ефективність його застосування в комплексній терапії бронхіальної астми». У доповіді були висвітлені актуальні питання застосування екстракорпоральних методів очищення крові, зокрема плазмаферезу, в комплексній терапії захворювань.

У наш час тема хронічних обструктивних захворювань легенів є досить актуальною, тому матеріали провідних науковців – учасників конференції мали користь як з наукової, так і з практичної точки зору для широкого кола слухачів.

Другий день XXXІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Ліки – людині. Сучасні проблеми фармакотерапії і призначення лікарських засобів. Сучасна фармакотерапія хронічної обструктивної патології легень» був присвячений обміну науковими досягненнями молодих вчених: аспірантів, докторантів, здобувачів.

Представники кафедр фармацевтичної хімії, фармакогнозії, аналітичної хімії поділилися з присутніми досвідом роботи з новими молекулами і доповіли про свої успіхи у вивченні їх фармакологічної активності.

Науково-практичну конференцію закрив І. Кірєєв, подякував присутнім за участь в цьому заході. Активні дискусії, що супроводжували більшість доповідей, продемонстрували зацікавленість аудиторії щодо обговорюваних питань і високий професіоналізм фахівців охорони здоров’я.

Конференція «Ліки – людині» зарекомендувала себе як важливий фактор розвитку фармацевтичної та медичної науки і практики. Цьогорічне онлайн-транслювання заходу підтверджує потребу в обміні досвідом провідних фахівців Харкова, України та зарубіжжя. Варто відзначити, що, якщо раніше конференція була більш орієнтована на обмін досвідом доклінічного вивчення лікарських засобів, то за останні п’ять років вона набула ще одного напрямку – вивчення ефективності фармакотерапії в клініці і в дослідницьких цілях. Це значною мірою розширило коло учасників конференції, доповідачів та урізноманітнило тематику. Тож бажаємо учасникам конференції подальшої плідної роботи та вдалої міждисциплінарної співпраці на благо пацієнта.

За підсумками конференцію була традиційно видана збірка матеріалів статей та доповідей.

Print Friendly, PDF & Email