Болгаревський Михайло Прохорович

Михайло Прохорович Болгаревський походить з посе­ленців Чернігівської губернії. Після закінчення курсу наук у Київській духовній академії він вступив казеннокошт­ним студентом до Московського університету і через З роки навчання одержав ступінь кандидата медицини, а ще через рік, у 1805 р., по представленні дисертації «О строении и физиологии глаза», – ступінь магістра. В 1806 р. М.П. Болгаревський поїхав до Відня, де протягом 3-х років вивчав медицину та хірургію, відвідував лекції відомих тоді окулістів. В 1809 р. М.П. Болгаревський переїхав до Парижа, де вивчав хірургію, хімію і ботаніку. У 1811 р. він по­вернувся до Росії і після іспитів у Петербурзькій медичній академії був призначений ад’юнктом по кафедрі медичної матерії, фармації, фармакогнозії та історії медицини Харківського університету, куди й прибув 28 лютого 1812 р.

В цей час «врачебное веществословие» (фармакологію) і фармацію на кафедрі викладав за підручником Вільє професор Л. О. Ванноті (1811—1814рр.). В 1813 р. М.П. Болгаревський завідував фармацевтичною лабораторією і викладав фармацію з токсикологією, а наступного р. почав читати «врачебное веществословие». М.П.  Болгаревський відразу проявив особливу енергію в справі організації викладання на кафедрі. При ньому почалося улаштування фармацевтичної і хімічної лабораторії, він клопотав про кошти для цього і поповню­вав їх за рахунок пожертвувань, придбав апаратуру та інструменти. Фармацію він читав за Лагранусом, а «врачебное веществословие» – за своїми нотатками. Враховуючи те, що він перший почав проводити досліди і демонстрації в ла­бораторії, його лекції мали, без сумніву, великий інтерес для слухачів.

Університетська колегія спочатку ставилася до М.П. Болгаревського з належною повагою, він одразу, у 1813 р., був обраний секретарем лікарського відділення. Однак його діяльність у Харківському університеті через нестерпний, грубий і невживчивий характер була недовгою. Постійні конфлікти, в яких доводилося розбиратися університетському керівництву, призвели до неодноразового звернення Ради факультету до попечителя Харківського округу і навіть до міністра народної освіти, після чого за особливим клопотанням Ради наказом попечителя його було звільнено з університету без атестата 16 липня 1816 р.

image_pdfimage_print