Борисюк Юліан Галактіонович (1901-1970)

Ректор Харківського фармацевтичного інституту

1941-1942; 1944-1957

Юліан Галактіонович Борисюк народився 29 березня 1901 р. в Київській губернії. У 1927 р. закінчив Київський фармацевтичний інститут, потім аспірантуру Харківського фармацевтичного інституту (ХФІ). З 1932 р. працював асистентом, а з 1937 р. — доцентом кафедри аналітичної хімії; з 1938 по 1966 р. був завідувачем кафедрою фармакогнозії (з 1941 р. — за сумісництвом).

Дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтичних наук на тему «Вивчення ефірних олій і їх використання в медичній практиці» захистив у лютому 1960 р. за спеціальністю 15.00.02. Звання професора йому було присвоєно в 1962 р.

Доктор фармацевтичних наук, професор Ю.Г.Борисюк був постійним членом редколегій «Фармацевтичного журналу» і журналу «Аптечна справа». Відзначений урядовими нагородами.

Ю.Г.Борисюк став керівником інституту напередодні суворих військових іспитів. У вересні 1941 р., у зв’язку з небезпекою окупації Харкова фашистськими загарбниками, ХФІ був евакуйований у Семипалатинськ. Усіма роботами по евакуації керував директор. Саме його турботами удалося вивезти в повному обсязі навчальну і наукову бібліотеку, лабораторне обладнання. Однак, у зв’язку з важливим урядовим завданням Ю. Г. Борисюк не поїхав з вузом у Семипалатинськ. Він знову повернувся до директорських обов’язків тільки в 1944 р., після реевакуації інституту. Природно, що матеріальна база вузу на той час знаходилась у важкому стані. Будинок на вулиці Мельникова, 12 напівзруйнований, кафедри розграбовані, кадрів практично немає. Незважаючи на значну схоронність бібліотечного фонду, підручників і методичних посібників катастрофічно не вистачало.

У зимовий період 1944-1945 рр. навчального р. навіть при відсутності палива навчальне життя інституту продовжувалося, але для проведення наукових досліджень зовсім не було умов. До 1945 р. колективи кафедр разом зі студентами в основному були зайняті відновленням лабораторій, аудиторій і створенням умов, необхідних для навчальної і наукової роботи. Міністерство охорони здоров’я СРСР виділило значні кошти і будівельні матеріали для ремонту навчального корпусу та гуртожитку інституту.

1945-1946 навчальний рік ХФІ починав вже стабільно. Усього в інституті навчалось 370 студентів, з них 150 чоловік набору 1944 р., інші — студенти довоєнних наборів різних років, що не закінчили у свій час інститут, головним чином, через відхід на фронт. До цього часу розроблені в повному обсязі нові навчальні плани, що були затверджені особисто Ю.Г. Борисюком, обновлені програми навчальних курсів, відпрацьовані цілком графіки навчального процесу.

Поступово відновлювалося навчальне і наукове життя ХФІ. Було придбалося необхідне устаткування, більш повноцінним ставало викладання. Особливу увагу директор приділяв проблемам студентського побуту і виробничій практиці. У 1946-1947 навчальному році була проведена перша післявоєнна виробнича практика з фармакогнозії. Згодом до неї приєдналась практика з технології лікарських форм і галенових препаратів. У зв’язку з виниклою потребою в 1952-1958 рр. в інституті функціонував військовий фармацевтичний факультет.

Під керівництвом і при особистій участі директора в 1954 р. був введений новий навчальний план, що передбачав п’ятирічний термін навчання з 23 дисциплін при збільшенні загального відсотка профільних дисциплін (до 31 %), а також 30 тижнів виробничої практики (в аптеках, контрольно-аналітичних лабораторіях, на фармацевтичних заводах) і навчальної практики з культури лікарських рослин та заготівлі лікарської рослинної сировини.

Відродилося і наукове життя інституту. На кафедрі неорганічної хімії проводилися дослідження реакцій взаємодії хлору з оксидами металів, вивчалися проблеми елементного аналізу з використанням «мокрих» методів спалювання органічних речовин. Були розроблені методики визначення окисних чисел і кількісного вмісту вуглецю при окислюванні деяких органічних речовин. Співробітники кафедри органічної хімії досліджували спектри поглинання в ультрафіолетових променях різних органічних сполук. Співробітники кафедри аналітичної хімії займалися проблемами аналізу фармацевтичних препаратів, у тому числі багатокомпонентних лікарських форм.

Юліан Галактіонович не тільки здійснював загальне керівництво науковою і навчальною діяльністю інституту, але й сам активно брав участь у ній як вчений. Він працював в галузі дослідження ефірних і жирних олій рослин родини селерові флори України і їх використання в медичній практиці. Розробив препарати «Антибактеріальні краплі», «Тимоліцид», «Антибактеріальні цукерки». Опублікував 51 наукову статтю, одержав три авторські свідоцтва на винаходи, два з яких знайшли практичне застосування в промисловості. Підготував 12 кандидатів наук.