Гордієнко Єгор Степанович

 

Є. С. Гордієнко

Єгор Степанович Гордієнко походив з дворян Харківської губернії. У 1832 р. закінчив Харківський університет у званні лікаря I відділення (диплом з відзнакою). У 1835 р. він подав до університетської ради свою працю „Практическое начертание фармации”. ЇЇ було схвалено, і Є.С. Гордієнка обрали ад’юнктом кафедри лікарського речовинослів’я і фармації. У 1838 р. він захистив докторську дисертацію. Того ж року він стає екстраординарним, а наступного – ординарним професором кафедри лікарського речовинослів’я. Йому також доручили завідувати кафедрою хімії філософського факультету та двома лабораторіями – хімічною і фармацевтичною. Для збирання даних, необхідних для обладнання лабораторій, Є.С. Гордієнка був відряджений до Москви та Петербурга, а в  1839 р. за кордон. Там він пробув майже три роки, удосконалюючи свою кваліфікацію і займаючись вивченням та придбанням інструментів, різного лабораторного обладнання. 

Різнобічний вчений, він як і його попередник професор Громов щонайбільше присвятив себе фармакології. Проте Є.С. Гордієнко пішов значно далі, адже він уперше звернув увагу на необхідність реорганізації системи викладання, розвитку спеціалізації і насамперед, відокремлення фармакології від інших дисциплін. 

У 1842 р. професор Є.С. Гордієнко повертається з-за кордону і продовжує викладацьку діяльність, серйозно займається наукою. Свої лекції він супроводжував дослідами на тваринах. Викладаючи вчення про мінеральні води Є.С. Гордієнко користувався здебільшого результатами власних досліджень У 1842-1847 рр. він викладав фармацію студентам II курсу (3 години на тиждень), а також фармакологію з включенням фармакогнозії, вчення про мінеральні води і рецептури студентам III (3 години на тиждень). У 1847 р. навчальний план було змінено і фармакогнозію відокремлено від фармакології, її викладали з фармацією студентам II курсу (3 години на тиждень). З 1842 аж до 1859 року лекції у всіх вказаних дисциплін на медичному факультеті читав Є.С. Гордієнко. І хоча за проханням професора і з власної ініціативи правління факультету неодноразово порушувало клопотання перед радою університету про розділення кафедри лікарського речовинослів’я  на кілька самостійних, остаточно цей задум було реалізовано наступного періоду. 

У 1859 р. Є.С. Гордєєнко залишає університет і повністю присвячує себе громадській діяльності. На початку 1870-х рр. він був міським головою, засновником товариства  грамотності, почесним членом Харківського медичного товариства. Вчений подарував університетській бібліотеці 198 томів наукових творів, своїми коштами підтримував бідних студентів, понад 40 тисяч карбованців заповів губернському земству на утримання початкових шкіл.

 

Print Friendly, PDF & Email