Харківський фармацевтичний інститут у роки Великої Вітчизняної війни (1941 – 1945 рр.)

На початку осені 1941 р. фашисти окупували більшу частину території України, війна наближалася до найбільшого міста східного регіону – Харкова. Розуміючи, що відстояти місто практично неможливо, намагаючись зберегти зосереджений в ньому промисловий та науковий потенціал, радянський уряд віддав наказ про початок евакуації Харкова. Евакуація Харківського фармацевтичного інституту проходила в три етапи. Першу групу співробітників інституту, а також найбільш цінне устаткування було відправлено у шпитальному ешелоні до м. Прокоп’євська Новосибірської області. Друга група, з іншою частиною обладнання, виїхала до Новосибірська. Решту викладачів на чолі з ректором Ю. Г. Борисюком було евакуйовано до м. Семипалатинська Казахської РСР, де незабаром до них приєдналися співробітники, які виїхали до Новосибірська. Значну частину майна інституту було відправлено до Семипалатинська. В березні 1942 р. за рішенням Раднаркому СРСР та розпорядженням Комітету охорони здоров’я Харківський фармацевтичний інститут приступив до навчально-виробничого процесу.

Важкі умови, в яких опинився інститут у Семипалатинську, надовго затримали початок навчального процесу. Першочерговим завданням для співробітників ХФІ стала організація на базі лабораторії аптекоуправління виробництва дефіцитних медикаментів для шпиталів та аптек області: наркозного ефіру, уротропіну, хлористого натрію, йодистого калію, камфорної олії та інших.

Лише в березні 1942 р. за рішенням Раднаркому СРСР та розпорядженням Комітету охорони здоров’я Харківський фармацевтичний інститут приступив до навчально-виробничого процесу.

У вересні 1942 р. до Семипалатинська з П’ятигорська прибув Дніпропетровський фармінститут. І 29 вересня того ж року, згідно з наказом Всесоюзного комітету в справах вищої школи при РНК СРСР та Наркомату здоров’я СРСР за №483, Харківський фармінститут було об’єднано з Дніпропетровським. Очолила об’єднаний вищий навчальний заклад директор ДФІ, доцент М. Б. Волинська. Усі співробітники ХФІ, що перебували у м. Семипалатинську, були зараховані на посади, які відповідали їх кваліфікації, і взяли активну участь у подальшій роботі вузу.