Хотинський Євген Семенович (1877-1959)

Хотинський Є.С.Євген Семенович Хотинський народився 26(13) грудня 1877 р. в Санкт-Петербурзі. У 1904 р. закінчив природничий факультет Женевського університету зі ступенем бакалавра фізичних і природничих наук, після чого склав відповідні іспити, виконав роботу на тему «Бромування і відновлення піролів» (докторська теза) та одержав ступінь доктора фізичних наук за спеціальністю хімія. Ще студентом Є.С. Хотинський протягом трьох семестрів виконував обов’язки асистента в лабораторії аналітичної хімії Женевського університету.

Після повернення в Росію в 1904-1905 рр. працював хіміком на содовому заводі в м. Слов’янську, а в 1905-1906 рр. – на цукровому заводі в с. Головчино, Курської губернії. З 1906 р. – асистент, а в 1907-1909 рр. – приват-доцент Женевського університету, керував докторськими тезами випускників.

Але вчений не мав диплома російського університету, тому Є.С.Хотинський не міг бути затверджений у посаді асистента. Для одержання цього права, а також права на приват-доцентуру, він склав магістерські іспити в 1910 р. та був призначений у 1911 р. на посаду приват-доцента, з 1915 р. – старшого асистента, а з 1920 р. – ад’юнкт-професора Харківського університету. У 1934 р. його затвердили у вченому званні професора, а 1936 р. – у науковому ступені доктора хімічних наук.

З 1929 по 1941 р. Хотинський Е.С. завідував кафедрою органічної хімії Харківського фізико-хіміко-математичного інституту (зараз ХНУ ім. В.Н.Каразіна), потім до 1959 р. – кафедрою органічної хімії Харківського державного університету. У 1925-1941 рр. працював за сумісництвом завідувачем кафедри органічної хімії Харківського фармацевтичного інституту. У цей же час керував науково-дослідною кафедрою органічної хімії, а потім завідував лабораторією органічного синтезу науково-дослідного інституту (НДІ) хімії при Харківському державному університеті (ХДУ). В період Великої Вітчизняної війни в 1942 р. працював на посаді професора Інституту рибної промисловості в м. Астрахань. Під час евакуації університету в 1942-1944 р. був завідувачем кафедрою органічної хімії Об’єднаного Українського Університету в м. Кизил-Орда (Казахстан). У 1943-1944 р. головував у Технічному відділі Кизил-Ординського Облплану. У 1944-1950 р. завідував відділом НДІ хімії при ХДУ. У 1944-1950 р. знову завідував кафедрою органічної хімії ХДУ.

Одним з перших видань для студентів, підготовленим Є.С. Хотинським, було «Коротке керівництво до практичних занять з хімії для студентів-медиків» (1911,1915 р.р.). Є.С. Хотинський написав «Елементарний курс хімії», який витримав п’ять видань українською мовою (1926, 1928, 1929, 1930, 1931 рр.) і три видання російською мовою (1927, 1928, 1930 рр.). Підручник здобув першу премію Наркомпроса УРСР у 1929 р. У 1929 р. за пропозицією Наркомпроса УРСР написав підручник для старших класів школи, який з 1930 по 1934 р. витримав кілька видань сімома мовами. У період завідування кафедрою хімічної технології Є.С. Хотинським написаний підручник «Хімічна технологія для профшкіл». У 1933 р. виданий “Курс органічної хімії”, який був прийнятий як основний підручник з органічної хімії в Харківському університеті і ряді інших вузів СРСР. У 1949 р. виданий підручник “Стереохімія” (курс лекцій для університету).

Опублікував 49 наукових праць, деякі з них і нині є класичними у викладанні органічної хімії (наприклад, одержання піролу зі слизевоамонійної солі, його відновлення, галогенування і нітрування), 11 робіт з історії науки, 60 підручників і посібників українською і російською мовами, 19 навчально-методичних робіт, 24 книги і 73 статті по науково-популярній тематиці; здійснив чотири переклади фундаментальних наукових праць.

Є.С. Хотинський нагороджений орденом Леніна (1953 р.), медалями «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.», «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.», значком «Відмінник народної освіти УРСР» і грамотами.

Помер Хотинський Євген Семенович в 1959 р.

image_pdfimage_print