Історичні корені НФаУ

Історичні корені НФаУЗапочаткування вищої фармацевтичної освіти на Харківщині сягає 1805 р., коли було відкрито Харківський імператорський університет. У цьому ж році Вчена рада медичного факультету отримує право проводити іспити на одержання фармацевтичного звання та присвоєння за їх результатами ступенів гезеля (аптекарського помічника), провізора та аптекаря. У 1812 р. на базі хімічної лабораторії університету було відкрито фармацевтичну лабораторію, завдяки чому студенти та особи, які готувалися до іспитів на одержання фармацевтичного звання, мали можливість отримувати знання з фармації, фармакогнозії, судово-медичного аналізу та фізіологічної хімії.

Історичні корені НФаУПротягом 1812 – 1815 рр. лабораторією завідував її засновник М. П. Болгаревський, один з найкращих молодих науковців університету (викладав фармацію). Вже у 1813 р. для лабораторії було придбано майже на 100 карбованців різноманітних інструментів та посібників. Лабораторія отримувала меценатські дарунки, так, у 1814 р. замовлено залізну відбивну піч. Надійшло в дар від почесного наглядача училищ Брянського повіту Мальцова кришталевого та скляного посуду для проведення дослідів на 63 карбованці сріблом. Великий внесок у розвиток лабораторій зробив професор Є. С. Гордієнко, який закупив дороге устаткування. За статутом Харківського університету в 1837 р. було відкрито кафедру лікарського речовинослів’я, фармації та лікарської словесності (в 1859 р. її було поділено на кафедру фармації та фармакогнозії і кафедру фармакології).

Історичні корені НФаУЗ 1860 р. в лабораторії активно проводились заняття з аналізу мінеральних та органічних речовин, фармацевтичної хімії, токсикологічні дослідження, а з 1865 р. лабораторія використовувалася для викладання фізіологічної хімії студентам-медикам. Деякі з них під керівництвом викладачів займалися науковими дослідженнями в галузі судової хімії.

З середини 1880-х років у лабораторії регулярно стали проводитися заняття з фармації та фармакогнозії для студентів медичного факультету, було значно розширено програму практичних занять фармацевтів, які слухали лекції для отримання звання провізора.

На 1903 р. фармацевтична лабораторія мала свою бібліотеку, в якій було 346 томів книг, 1029 різноманітних приладів, гербарій, фармакогностичну колекцію, чотири колекції мікроскопічних препаратів, дві мінералогічні колекції і дві колекції фармацевтичних препаратів. У 1908 р. майно лабораторії оцінювалося в 11 269 карбованців.

 

Викладання фармацевтичних дисциплін в дореволюційний період

Високий професійний рівень викладання фармацевтичних дисциплін у першій половині ХІХ ст. був досягнутий завдяки видатним ученим, які працювали в університеті, насамперед це стосується професорів Ф.І. Гізе, Є.С. Гордієнка, Я.М. Громова, Г.Г. Корритарі.

Починаючи з 1860-х років значне місце в навчальному процесі посідали практичні і лабораторні заняття. В цей час прилади й препарати фармацевтичної лабораторії стали частіше використовуватися й для демонстрації дослідів на лекціях медичного факультету.

Для практичних занять з фармації та фармакогнозії відводилося по одній годині на тиждень. При цьому студенти поділялись на групи по 25 чоловік, кожна з яких працювала у відведений час, оскільки навчальна кімната лабораторії за площею була малою.

У 1883 р. були видані нові «Правила испытания медицинских, ветеринарных и фармацевтических чиновников», згідно з якими для отримання звання аптекарського помічника та провізора необхідно було прослухати дворічний теоретичний курс лекцій зі спеціальних дисциплін і скласти державний іспит. Така система підготовки фармацевтів існувала до 1920 р.

Історичні корені НФаУ Історичні корені НФаУ Історичні корені НФаУ

 

Історичні корені НФаУ
Є. С. Гордієнко, завідувач кафедри лікарського речовинослів’я, фармації і лікарської словесності (1842 – 1859 рр.) Г. С. Риндовський, перший завідувач кафедри теоретичної та експериментальної фармакології (1859 – 1862 рр.) Я. М. Ганнот, перший завідувач кафедри фармації і фармакогнозії (1864 – 1884 рр). І. М. Станкевич, завідувач кафедри теоретичної та експериментальної фармакології (1863 – 1877 рр.).

Історичні корені НФаУ

Історичні корені НФаУ

Історичні корені НФаУ

Історичні корені НФаУ

М. Л. Залєсський, завідувач кафедри теоретичної та експериментальної фармакології (1877 – 1893 рр.) Д. К. Родзаєвський, завідувач кафедри фармакології (1893 – 1894 рр.) С. О. Попов, завідувач кафедри фармакології (1895 – 1912 рр.) Я. Я. Постоєв, завідувач кафедри фармакології (1912 – 1920 рр.)

 

Print Friendly, PDF & Email