Профессия — клинический провизор

Після закінчення університету перед багатьма випускниками постає питання вибору майбутнього місця працевлаштування і самореалізації. Так і переді мною рік тому постало складне питання вибору майбутнього місця для проходження інтернатури: чи це буде аптека, чи лікувально-профілактичний заклад. Керуючись бажанням пізнати щось нове і отримати безцінний досвід, що безсумнівно стане мені у пригоді у майбутньому не вагаючись ані хвилини я виявила бажання  працювати у лікарні. Наразі я проходжу інтернатуру на базі Обласної клінічної лікарні м. Харкова разом з випускником спеціальності «Клінічна фармація» Дмитром Єрмаковичем. Наша майбутня спеціальність несе в собі велику відповідальність перед людьми, так як вона торкається самого цінного, що є у людини – здоров’я. Мабуть не всі ми ще чітко усвідомлюємо цінність і перспективність даної спеціальності. Адже введення посади клінічного провізора до штату лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) – це великий крок у напрямку проведення раціональної та безпечної фармакотерапії.

Тільки декілька спеціалістів з нашого випуску вперше пішли працювати як клінічні провізори до ЛПЗ. Тому саме зараз я хочу поділитися своїм досвідом і розкрити для інших студентів можливості, які відкриває перед нами спеціальність  «Клінічна фармація». На той момент коли я тільки прийшла працювати до клініки я ще не повністю усвідомлювала наскільки це може бути цікаво. Нас с Дмитром у клініці зустріла команда лікарів, разом з якими ми почали працювати і довірою яких ми намагалися заволодіти. Першим завданням, що перед нами постало було налагодження процесу роботи з лікарями.

Наша спеціальність нова і багато хто з лікарів почув про неї вперше.

Можу сказати напевно, що треба мати не абияку наполегливість та кмітливість, щоб завоювати їх довіру. Кожен може погодитись, що для того, щоб стати успішним на будь-якій роботі необхідно постійно удосконалювати свої знання і вчитися новому. Теорія – це теорія, а практика – це щось зовсім інше. І це ми зрозуміли в перший же день нашої роботи.

Нашим головним завданням у лікарні є аналіз лікарських листів призначення. По-перше, це аналіз можливої взаємодії ліків при поліпрагмазії, вибір препарату з точки зору сполученої патології у кожного конкретного хворого, а також перевірка дозування та кратності прийому ліків. На перший погляд може скластися враження, що це дуже легко: прийти до відділення, взяти у руки історію хвороби, сісти, проаналізувати і надати свої зауваження лікарям. Насправді це дуже відповідальна і кропітка робота. Лише досвіт з усіма його помилками і успіхами допоможе зрозуміти як необхідно доводити підсумки своєї роботи до лікарів і як зробити так, щоб вони почали до вас прислуховуватися.

Я зрозуміла одне – необхідно постійно саморозвиватися і вчитися, багато працювати. Працюючи у лікарні етика спілкування з лікарями, пацієнтами та медичними представниками стає незамінним атрибутом вашого успіху. Лише демонструючи глибокі знання і обравши вірну тактику спілкування ви досягнете успіху.

За час нашої роботи у лікарні ми змогли не тільки потоваришувати з лікарями, але й зробити значний крок вперед щодо втілення відповідних завдань, які перед нами були поставлені – донести до лікарів можливості, які ми, клінічні провізори, можемо їм надати. Я впевнена, що у майбутньому для нас відкриються нові перспективи і ми зможемо втілити у життя увесь багаж знань, що ми отримали за роки навчання в Національному фармацевтичному Університеті.

Щоб реалізувати себе у лікарні як клінічний провізор, необхідно дуже багато і наполегливо працювати, але, на мій погляд, це того варте. Робота у лікарні допомагає не тільки висловлювати та обґрунтовувати свої думки, але й також надає більшу впевненість у собі, прагнення досягти чогось більшого. Щодо мене, я ніскільки не жалкую, що обрала спеціальність «Клінічна фармація» і я щиро рада, що нарешті зараз з’явилась така можливість для клінічних провізорів проявити себе там, де їх місце. Лікарі безумовно можуть навчити нас багато чому з огляду на свій багаторічний досвід, але й ми в свою чергу здатні їм надати нову інформацію щодо раціональної та безпечної фармакотерапії.

На завершення хочу побажати всім студентам не боятися відкрити для себе щось нове, розширити свій горизонт, адже в роботі, як і в житті є стільки всього цікавого і для нас ще невідомого. Не втрачайте нагоди спробувати щось інше і отримати неоцінимий досвід. Завжди задавайтеся метою і проявляйте наполегливість у її досягненні. Бо цілеспрямованість і віра у себе – це головні фактори досягнення в житті успіху і самореалізації.

Старокожко В.Ю.