Сало Дмитро Павлович (1923-1980)

Ректор Харківського фармацевтичного інституту

1971-1980

Сало Дмитро Павлович (1923-1980)Дмитро Павлович Сало народився 26 листопада 1923 р. на хуторі Помилуйковка (нині Боровського району Харківської області). У 1951 р. закінчив Харківський фармацевтичний інститут (ХФІ), потім аспірантуру. Працював у ХФІ асистентом, доцентом, завідувачем кафедрою аптечної технології ліків. У 1968 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтичних наук за темою «Застосування глинистих мінералів для приготування ліків». У 1970 р. Д.П. Сало було присвоєно звання професора. Розробив три лікарських препарати, один із яких був дозволений для промислового виробництва.

Доктор фармацевтичних наук, професор, засновник наукової школи, лауреат Державної премії СРСР, нагороджений атестатом I ступеня, дипломом I ступеня і медаллю ВДНГ СРСР. Учасник Великої Вітчизняної війни. За бойові і трудові заслуги нагороджений сьома медалями. Член Всесоюзної і голова Республіканської проблемних комісій «Фармація», член президії ВАК при Раді Міністрів СРСР, голова Спеціалізованої ради ХФІ.

У період ректорства Дмитра Павловича в 1972 р., з метою більш чіткої організації роботи і керування навчальним процесом, у ХФІ було організовано новий структурний підрозділ — навчальна частина. Відповідно до наказу МОЗ СРСР від 2 листопада 1972 р. «Про поліпшення навчально-методичної роботи у вищих медичних навчальних закладах» в інституті було створено п’ять циклових методичних комісій: фармацевтична, фізико-хімічна, медико-біологічна, суспільних дисциплін і російської та іноземної мов. Методичною роботою в інституті стала керувати Центральна методична комісія.

Під керівництвом Дмитра Павловича кафедри інституту продовжували працювати над різними фундаментальними і прикладними науковими проблемами. Кафедра неорганічної хімії вивчала питання синтезу біологічно активних сполук, проводила дослідження їх фізико-хімічних властивостей; кафедра органічної хімії займалася пошуком біологічно активних сполук у ряду оксамінових кислот і продуктів їх перетворення, а також працювала над створенням теоретичних основ для спрямованого синтезу. Кафедра аналітичної хімії, яка була об’єднана з кафедрою фізичної і колоїдної хімії, проводила полярографічні дослідження органічних сполук і розробляла методики аналізу і синтезу біологічно активних речовин. Кафедри мікробіології і біохімії виконували спільні роботи по дослідженню біохімічних процесів бактеріальної клітини та їх зв’язку з впливом антибіотиків. Кафедра фармакогнозії вивчала фенольні сполуки.

Успішна навчальна робота і наукова діяльність колективу інституту під керівництвом Дмитра Павловича Сало дозволила ХФІ з 1974 р. готувати іноземних фахівців вищої кваліфікації через аспірантуру. Для підвищення якості підготовки іноземних фахівців у 1977 р. починає функціонувати кафедра російської мови як іноземної. До цього часу викладання російської мови для іноземців велося в рамках кафедри іноземних мов. Велике значення для формування наукових знань студентів мала їхня робота в наукових гуртках кафедр ХФІ.

При особистій участі Д. П. Сало, починаючи з 1975 р., у спеціалізованій раді при ХФІ був дозволений захист докторських дисертацій з технології та організації фармацевтичної справи.

Показником високого рівня наукових досягнень професорсько-викладацького  складу ХФІ під керівництвом ректора Д. П. Сало, безперечно, є той факт, що в 1977 р. в інституті почала роботу Республіканська проблемна комісія «Фармація», що раніше функціонувала в Києві при інституті удосконалення лікарів.

У 1979 р. ХФІ став місцем проведення III з’їзду фармацевтів України. Ректор  очолив роботу по підготовці та проведенню цього з’їзду. Інституту було чим пишатися: за період з 1971 до 1980 р. у ХФІ було підготовлено і здійснено випуск 2000 провізорів, співробітники інституту захистили 49 дисертацій.

Д.П. Сало — автор понад 150 друкованих праць. Він читав курс лекцій «Аптечна технологія ліків». Дмитро Павлович заснував школу біофармацевтичних досліджень лікарських форм і розробки нових допоміжних речовин для створення різних лікарських форм, а також поклав початок зміцненню і подальшому розвитку матеріальної бази інституту. Підготував трьох докторів і 11 кандидатів наук.

 
Salo D.P. 1Salo D.P. 10Salo D.P. 11Salo D.P. 12Salo D.P. 13Salo D.P. 14Salo D.P. 15Salo D.P. 16Salo D.P. 17Salo D.P. 18Salo D.P. 2Salo D.P. 3Salo D.P. 4Salo D.P. 5Salo D.P. 6Salo D.P. 7Salo D.P. 8Salo D.P. 9
 
Print Friendly, PDF & Email