Скульптурний комплекс «Фармація у віках» (2004 р.)

Розміщено біля нового учбового комплексу Національного фармацевтичного університету (вул. Валентинывська,4) серед типових житлових будинків Салтівського масиву на околиці міста. Автори заслужений художник України, скульптор С.А. Гурбанов, народний архітектор України Ю.М. Шкодовський. Розміри центральної постаті 4Х1Х1м. Статуя «Аптекар»- 2Х1,8Х0,7м), композиція «Майбутнє фармації»- 3,5Х1,2Х1,4м., земна куля діаметром 1,35 м.

Ідея спорудження пам’ятника виникла у ректора НФаУ доктора фармацевтичних наук, заслуженого діяча науки і техніки України В.П. Черних під час святкувань на день фармацевтичного робітника у вересні 2001 р. Він же розробив естетичну програму комплексу.

Керували будівництвом та зборами коштів благодійний фонд випускників Харківської фармацевтичної вищої школи, який очолював професор О.Г. Башура.

 

 Головна ідея комплексу показати багатовіковий розвиток від маловідомих лікувальників-аптекарів до майбутніх провізорів та вчених, що спроможні не тільки успішно боротись з хворобами але й продовжити життя людства в цілому.

Центральна частина комплексу присвячена «ПАНАЦЕЇ» – давньогрецькій богині, ім’я якої перекладається, як «цілителька». І з стародавніх часів стало загальновживаним у європейських мовах. С.А. Гурбанов втілив богиню у вигляді квітучої, дорідної жінки з рецептурним довідником і терезами у руках. Згадаємо крилату приказку «Достеменно, як в аптеці». Образ богині оповито хітоном, що спадає м’якими брижами додолу. З чолового боку «ПАНАЦЕЯ» сповнена величі та зосередженості. Якщо подивитись на постать богині у профіль, то краще відчувається краса та стрункість фігури, та мірна хода назустріч людям. Високий постамент трикутної форми, що направлено гострим кутом у перед тільки допомагає відчути цей рух. Центральна постать Панацеї у двічі більше бокових частин ансамблю, до того ж  і поставлена на високий постамент,  тому її рух надає урочистий ритм усьому комплексу.

Ліворуч на відстані 5 м. на сходинковому п’єдесталі розміщена статуя «АПТЕКАРЯ» в університетській мантії та магістерському чотирикутнику (шапці). Він уособлює аптекарів середньовічної доби. Ця статуя підкреслює стародавні витоки професії фармацевта. Майстер складає необхідну суміш у великій ступі. Його зосередженість викликає повагу. Постать давнього фармацевта сприймається, як своєрідний гімн тяжкій повсякденній праці, так потрібній хворим. В нашу комп’ютерну добу ця статуя образно висловлює щиру вдячність сучасних провізорів попереднім генераціям майстрів, що інтуїтивно на помацки шукали нові й нові ліки. Статуя відлита з бронзи в натуральний розмір і розміщена на лаві так, що сучасна молодь залюбки сідає поряд і відчуває себе на одну мить духовним родичем, або колегою фахівця давніх часів.

Праворуч від Панацеї розміщена група «МАЙБУТНЄ ФАРМАЦІЇ». Над земною кулею зліта широка стрічка. На цій бинді, як на своєрідній основі підноситься гордовита пара молодих дипломантів у магістерських мантіях і площинних уборах. Юнак високо здіймає смолоскип – своєрідний  символ наснаги, клятви віковічного служіння людству. Дівчина впевнено тримає в долонях диплом магістра. Даний образ втілює відданість професії. Ця скульптурна група в одягу, що розвивається за вітром висловлює торжество і впевненість у розвитку фармації на всій земній кулі. Думка авторів проекту прочитується виразно і, навіть, патетично.

Вдало тут поєднується світле полірування бронзових постатей з темною патініровкою земної кулі та бинди. Жовтохолодна група молоді завдяки темному кольору підпірки легше злітає до гори. Прямовисному руху групи також сприяє видовженість пропорцій та хвилястий ритм бинди і мантій. Вражає у цій композиції влучність конструктивного розрахунку у поєднанні досить різноманітних за об’ємом геометричних фігур. Дещо бентежить несхожість масштабів груп одного комплексу. Невелика за висотою пара магістрів трохи губиться на тлі завеликого багатосходинкового постаменту і великих за розмірами постатей «Панацеї» та «Аптекаря». Слід відзначити артистичне полірування і тонування статуй, завдяки чому весь ансамбль сприймається, як закінчений ювелірний твір.

 Досить влучно вирішена у цьому комплексі думка спадкоємності різних генерацій (поколінь) фармацевтів. Комплекс вдався більш європізованим ніж українським. Слід пам’ятати, що Харків – столиця української фармації.

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Історія Національного фармацевтичного університету: люді, події, факти. За загальною редакцією члена кореспондента НАН України В.П. Черних Харків НФаУ 2005
  2. Мітіна Е. Фармація в веках «Молодість фармації» №7 (18) вересень 2004
  3. Путятін В.Д. Пам’ятник ювілейному Харкову Культурна спадщина Слобожанщини культура і мистецтво. Число 4. Харків курсор. 2005 с 67-69
  4. Путятін В.Д. Універсальний майстер Слобожанщини Сейффаддин Гурбанов «Культурна спадщина Слобожанщини». Культура і мистецтво. Число 5 Харків курсор. 2005 с 79-81
  5. Черних В.П. «С любовью тебе, Аlma mater» Харків НФаУ 2005 с 609-611

НАПИСИ НА ПОСТАМЕНТАХ АНСАМБЛЯ
(класичним шрифтом, золотими літерами) на постаменті центральної статуї «ПАНАЦЕЯ»

На червоній гранітній плиті «ФАРМАЦІЯ У ВІКАХ»- скульптурний комплекс відкрито 1 вересня 2004 р. на честь 350-річчя Харкова та 200-річчя Національного фармацевтичного університету.

«ПАНАЦЕЯ»- рідний Alma mater від фармацевтичної спільноти та благодійного фонду випускників. Автор ідеї проекту «ФАРМАЦІЯ У ВІКАХ» – ректор НФаУ Черних В.П., скульптор Гурбанов С.А., архитектор Шкодовський Ю.М.

У створенні комплексу брали активну участь: Башура Олександр Геннадійович., Гриценко Іван Семенович, Доровський Олександр Вікторович., Канцедал Леонід Михайлович, Гудзенко Олександр Павлович, Яремчук Олександр Афанасійович (Білорусь), Прокопенко Тина Сулеймановна, Глушко Сергій Миколайович, Фільштинський Леонід Михайлович

image_pdfimage_print