Утєвський Арон Михайлович

110-років від дня народження видатного українського біохіміка, члена-кореспондента АН України, доктора біологічних наук, професора Арона Михайловича Утєвського

 

Утевский А.М.Наукові інтереси професора А.М. Утєвського зосереджувалися на одній з основних проблем біохімії – проблемі гормональної регуляції життєвих процесів. У фокусі його пошуків – гормон мозкової речовини надниркових залоз – адреналін, а також обмін його та близьких до нього сполук – катехоламінів. У 30-ті роки виникає власна наукова школа професора Утєвського, так звана «школа катехоламінщиків». Результатом її діяльності стає народження прогресивної оригінальної концепції А.М. Утєвського – «концепції функціонального значення обміну гормонів-медіаторів», уявлення про те, що в регуляції процесів і функцій в здоровому та хворому організмі істотне значення мають не лише самі «регулятори», а й продукти їхнього обміну та ті шляхи, за якими відбувається цей обмін. Дослідження наукової школи професора Утєвського сформували абсолютно нову точка зору: у процесі перетворення гормон не припиняє діяльності в організмі. Загибель гормону є початком життя нових регуляторів, що відіграють надзвичайно важливу роль у життєдіяльності організму. Монографія Арона Утєвського «Биохимия адреналина», яка вийшла з друку в 1939 році і стала, по суті, квінтесенцією результатів багаторічних досліджень, поклала початок розвитку біохімії катехоламінів у СРСР.

У 1975 році А.М. Утєвський створює лабораторію кріобіохіміі нейрогуморальних систем, потім реорганізовану у відділ, у єдиному в Харкові біологічному НДІ системи АН – Інституті проблем кріобіології і кріомедицини. Основним напрямком досліджень відділу, яким керує професор Утєвський, стає вивчення механізмів регуляції і ауторегуляції біохімічних процесів, що дає поштовх до виникнення оригінального напрямку у кріобіології – дослідження впливу кріогенних факторів на збереження біооб’єктами здатності «регулювати і бути регульованими» і пошуку оптимальних методів кріозахисту гормонально-медіаторних та рецепторних механізмів регуляції.