З нагоди 75-річчя вченого-фітохіміка, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора фармацевтичних наук, професора кафедри фармакогнозії Національного фармацевтичного університету Володимира Миколайовича Ковальова

Близько п’ятдесяти років свого життя Володимир Миколайович присвятив педагогічній і науковій роботі — вивченню хімічного складу і біологічної активності лікарської рослинної сировини. Він є провідним фахівців в області хімії біологічно активних речовин природного походження.

kovalev-v-nВ. М. Ковальов закінчив Харківське медичне училище №1, фармацевтичне відділення (1962), Харківський фармацевтичний інститут (1969), де пройшов шлях від студента, аспіранта, асистента, доцента до завідувача (1985-2012) і професора (1986) кафедри фармакогнозії НФаУ.

Під керівництвом доцента М. І. Борисова, завідувача кафедри фармакогнозії (1966-1979), Володимир Миколайович брав активну участь в експедиціях по ресурсному обстеженню видів підмаренника флори СРСР. У пошуках перспективних видів Володимир Миколайович обстежив майже всі райони Азербайджану і Криму, що дозволило поповнити гербарний фонд кафедри і сировинну базу для подальших наукових досліджень представників родини маренових.

У 1979 році В. М. Ковальов захистив кандидатську дисертацію на тему «Фармакогностичне дослідження деяких видів стальника». Наукова робота мала велике наукове і практичне значення. В індивідуальному стані було виділено і досліджено 68 природних сполук, які відносяться до похідних флавона, флавонола, ізофлавону, ізофлавонону та тритерпеноїдів. 15 з цих сполук виявилися новими для роду Стальник (Ononis), а речовини оногенін (7-гідрокси, 3′,4′-метилендиокси, 6′-метоксиізофлавони) і онозід (7-О-β-D-глюкопіранозид, 3′,4′-метилендиокси,6′-метоксиізофлавони) виявилися новими природними сполуками.

З 1979 року Володимир Миколайович працює на кафедрі фармакогнозії старшим викладачем, старшим науковим співробітником (1981-1983). З початком викладацької діяльності продовжується інтенсивна наукова робота, яку Володимир Миколайович вміло поєднує з громадською діяльністю в якості декана іноземного факультету (1979–1982) і далі — декана факультету вітчизняних студентів (1982–1983). У 1983 році йому присвоєно вчене звання доцента.

Логічним результатом фундаментальних досліджень в області пошуку фенольних, тритерпенових, азотовмісних і стероїдних сполук карденолідної природи в рослинах родини бобові стало написання та захист докторської дисертації «Дослідження рослин родини бобові як джерела отримання біологічно активних речовин і синтез їх аналогів» (1983). У 1986 році В. М. Ковальов отримав вчене звання професора, а в 1996 – почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

Плашка:

Серед наукових досягнень слід відзначити, що Володимир Миколайович є співавтором 14 лікарських препаратів, з яких «Гліфазин» (гранули, свічки), «Флаванобол», «ононін-стандарт», «Піфламін», бальзам «Чаклун», кормова добавка «Люцерон» впроваджені в промислове виробництво. Розробив фармакопейні статті «ононін-стандарт» ТС 42-1238-82, «Корінь стальника» ФС 42-1931-82, «Настоянка стальніка» ФС 42-1932-82. За результатами наукових досліджень опубліковано понад 550 наукових праць, більше 70 авторських свідоцтв, патентів України та Росії.

Пріоритетним напрямком наукової діяльності завжди був та є пошук і дослідження БАР природного походження, виділення, структурний аналіз, синтез аналогів природних флавоноїдів, ізофлавоноїдів, карденолідів і антрахінонів, спектральні методи аналізу, стандартизація, розробка способів отримання фітопрепаратів.

Професор В. М. Ковальов створив цілу школу фітохіміків. Під його безпосереднім керівництвом було захищено 5 докторських і більше 20 кандидатських дисертацій, які відрізнялися своєю новизною та унікальністю.

Накопичений досвід дослідницької та викладацької роботи отримав віддзеркалення у підручнику «Фармакогнозія з основами біохімії рослин» (2000, 2004) – перший вітчизняний підручник з фармакогнозії, що складено відповідно до програми підготовки провізорів. Підручник відрізняють системний виклад предмета; біологічно активні речовини розглянуто та систематизовано на основі їх біосинтезу. Розглянуто основні групи БАР, їх будову, класифікацію, шляхи біосинтезу, поширення в рослинному світі, властивості, методи виділення і дослідження, зв’язок між хімічною будовою і фармакологічною активністю, біологічна дія лікарської рослинної сировини кожної групи. Вперше написаний розділ з біологічно активних харчових добавок, до складу яких входять субстанції рослинного походження. Підручник розрахований на студентів фармацевтичних вузів та факультетів, провізорів, лікарів та валеологів. Видання сучасного підручника стало знаковою подією не тільки для Національного фармацевтичного університету, а й для розвитку науки і освіти в країні в цілому.

Плашка:

Професор В. М. Ковальов створив цілий ряд наукових посібників по фітотерапії: монографія «Фітотерапія у вашому домі. Лікування лікарськими рослинами» (1990), «1000 рецептів з лікарських трав» (1991, 1993), «Сучасні аспекти пероральної фармакотерапії цукрового діабету 2-го типу. Досягнення НФаУ» (2008); співавтор навчальних посібників «Практикум з фармакогнозії» (2003), «Лікарська рослинна сировина та фітопрепарати» (2001, 2003), «Фітотерапія алергічних проявів» (1993), «Фармакогнозія» (1999, 2007), «Laboratory handbook on pharmacognosy» (2007), «Основи практичної фітотерапії» (1999), «Практикуму з ідентифікації лікарської рослинної сировини» (2014), і ряду інших навчально-методичних матеріалів; автор статей у «Фармацевтичній енциклопедії» (2005, 2010), співавтор багатьох методичних вказівок (рекомендацій), робочих програм з фармакогнозії з основами біохімії лікарських рослин.

В.М. Ковальов – постійний автор провідних наукових журналів і збірників: «Вісник Фармації», «Фармаком», «Рослинні ресурси», «Chemistry of natural compounds», «Фармація Казахстану» і ін.

Володимира Миколайовича відрізняє велика працездатність, високий рівень інформаційної культури. Він входить до складу спеціалізованої вченої ради по захисту докторських і кандидатських дисертацій, редакційної ради видання «Фармацевтична енциклопедія», є членом редакційних рад журналів «Український біофармацевтичний журнал», «Аннали Мечниковського інституту», республіканської проблемної комісії «Фармація» МОЗ та АМН України, був членом Фармакопейного комітету СРСР і Фармакопейного комітету МОЗ України.

Професору В. М. Ковальову присвоєні почесні грамоти Міністерства охорони здоров’я СРСР, Верховної Ради України, виконкому Харківської міської ради; відзнаки «Відмінник охорони здоров’я», «Відмінник освіти України», «Вища школа СРСР – за відмінні успіхи у роботі» і «Винахідник СРСР»; має почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України», почесний професор НФаУ.

Володимир Миколайович читає курс лекцій з фармакогнозії, проводить семінари, лабораторні заняття зі студентами та магістрами, керує виконанням дипломних, магістерських, дисертаційних робіт аспірантів, здобувачів і докторантів. Його науковій діяльності притаманні систематичність та високий професіоналізм, ідеї завжди свіжі та оригінальні, мають практичне застосування.

Для багатьох кандидатів і докторів, доцентів і професорів, Володимир Миколайович став справжнім наставником, вченим, який познайомив нас з цікавим світом хімії природних сполук.

20 вересня 2016 року Володимир Миколайович святкує день народження. Колектив та студенти Національного фармацевтичного університету, колеги, друзі, учні від щирого серця вітають відомого вченого, педагога з ювілеєм і бажають Володимиру Миколайовичу міцного здоров’я, втілення усіх наукових задумів, нових творчих ідей, творчого довголіття і благополуччя!

Колектив кафедри фармакогнозії НФаУ

[uptolike]

Print Friendly, PDF & Email