Залеський Микола Лаврентійович

Микола Лаврентійович Залеський дворянського походження, середню освіту отримав у Харківській губернській гімназії. У 1860 р. з відзнакою у званні лікаря закінчив медичний факультет Харківського університету, працював в університетських клініках. У 1862 р. продовжив навчання в Європі, відвідав деякі терапевтичні клініки та хімічні лабораторії у Франції, Німеччині. В 1864 р. захистив докторську дисертацію.

За рекомендацією І.І.Мечнікова в 1867 р. був запрошений до Імператорської військово-медичної академії в Санкт-Петербурзі для викладання курсу фізіології. Через матеріальну скруту повернувся до Харкова, отримав посаду доцента судової медицини і викладав судову хімію та токсикологію студентам-медикам і фармацевтам. Водночас читав лекції з судової медицини на юридичному факультеті. Низка гучних судових процесів у Харкові, на яких М.Л.Залеський виступав як судовий експерт, створила йому репутацію спеціаліста високого класу.

В 1875 р. його затверджено у званні екстраординарного професора судової медицини, а в 1883 р. – фармакології (з 1886 р. він ординарний професор кафедри фармакології). Професор М.Л. Залеський викладав фармакологію та рецептуру, неорганічну фармакологію з вченням про мінеральні води. Протягом усього періоду своєї роботи на кафедрі М.Л. Залеський настійливо піклувався про посилення фінансування фармакологічної лабораторії. У 1886 р. фармакологічна лабораторія отримала нове приміщення – її,  як і фармацевтичну, було переведено до будинку Харитоненка по вул. Сумській, який був переданий медичному факультету. Серед наукових робіт М.Л. Залесського відомі праці про вивчення властивостей окремих лікарських рослин, описання отруєнь у судово-медичній практиці.

У 1893 р. М.Л. Залеський пішов у відставку і був затверджений у званні заслуженого професора.

Print Friendly, PDF & Email