В молодості був аптекарським учнем і потім помічником провізора. Завдяки надзвичайній наполегливості і завзятості праці М.Ф. Ментіну вдалося вступив до медико-хірургічної академії в Петербурзі, де він одержав звання лікаря в 1875 р. Служив лікарем у діючий армії, мав нагороди і особисті подяки імператора. В 1862 р. захистив дисертацію “Про гіппурову кислоту в сечі сифілітиків” на ступінь доктора медицини при Харківському університеті. В 1883 р. М.Ф. Ментіна призначено викладати курс фармакогнозії, а в 1884 р. йому доручено кафедру фармації і фармакогнозії Харківського університету. Але саме в той час він отримав призначення до Варшавського університету, де з 1886 р. був екстраординарним професором фармації до останніх днів свого життя.
Ним виданий дуже відомий “Курс фармакогнозії”. Крім того він написав про причини захворюваності в частинах військ, розташованих в Туреччині, про хлороформ і інше.
І хоча як керівнику кафедри йому працювати не довелося, все ж у короткий термін, за один рік, який він працював викладачем, М.Ф. Ментін встиг чимало зробити для її розвитку. Зокрема, завдяки його клопотанням кафедра поповнилася спеціальною літературою з фармакогнозії на загальну суму 174 карбованці (тоді як будь-яких надходжень не було більше 25 років).Ним було придбано мікроскоп Цейсса з поляризаційним приладом вартістю 204 крб. та ручний мікроскоп. У фармацевтичній лабораторії зберігалася велика кількість препаратів, виготовлених М.Ф. Ментіним
