Люди здатні розв’язати всі свої проблеми, якщо навчаться з розумінням та любов`ю ставитися до себе та до своїх ближніх. Утверджуючи власну гідність, навчившись любити і цінувати себе, набагато легше побачити і полюбити добро в інших.
Повага до себе виробляється з раннього дитинства. Батьки, які показують дітям, що вони їх безмежно люблять просто так, лише за те, що вони є такі на світі, закладають фундамент здорової самоповаги, що буде підтримувати людину впродовж цілого життя. На цьому фундаменті любові дитина далі будує свій характер, своє життя.
Самооцінка – це віра в себе, оцінка особою самої себе, своїх можливостей , якостей і місця серед інших людей. Будучи ядром особистості, самооцінка є важливим регулятором поведінки. Від самооцінки залежать взаємовідносини людини з навколишніми, її критичність, вимогливість до себе, відношення до успіхів і невдач. Тим самим самооцінка впливає на ефективність діяльності людини і подальший розвиток її особистості.
Позитивна самооцінка — це не лише інтелектуальне прийняття своїх талантів чи досягнень, а також особиста згода із собою. Підвищення самооцінки допомагає людині з готовністю взяти на себе соціальну відповідальність, вдихає в неї мужність, допомагає звільнитись від почуття неповноцінності, спрямовує її чи його дії в соціально корисне русло. Відсутність впевненості у власних силах породжує відчуття неповноцінності, а воно у свою чергу формує основу для низької самооцінки.
Якщо людина недооцінює себе в порівнянні з тим, ким вона є в дійсності, ми кажемо, що у неї самооцінка занижена. В тих же випадках, коли вона переоцінює свої можливості, результати діяльності, особисті якості, зовнішність, характерною для неї є завищена самооцінка.
Люди з низькою самооцінкою впевнені в глибині душі, що мало чого варті, постійно мають кумирів, бояться робити помилки, не вміють сприймати компліменти. У спілкуванні з іншими перш за все вони турбуються про те, яке справляють враження на інших, бувають або балакунами та пихатими, або приниженими та нерішучими. Вони відчувають постійне бажання мати те, що мають інші, робити те, що роблять інші.
Низька самооцінка часто супроводжується страхом перед здійсненням помилок. Сумніваючись у можливості виконати те, чого від неї очікують інші, людина зазвичай не робить взагалі нічого, чи відкладає дію на тривалий термін. Вона відмовляється прийняти рішення, оскільки вважає себе нездатною зробити «правильний» вибір.
Люди з високою самооцінкою безпосередні у спілкуванні, спокійно відносяться до оточення, з повагою ставляться до себе і до інших, живуть у гармонії з собою, роблять помилки і вчаться на них, турбуються про своє фізичне та емоційне здоров`я. Вони не люблять з`ясовувати відносини та конфліктувати.
Людина з високою самооцінкою відчуває себе як господар чи господиня своєї долі: впевнено, твердо знаючи, до чого прагне. Якщо таку людину хтось не любить чи ображає, то вона розуміє, що скоріше це труднощі і проблеми цих інших. Тому не сприймає і не бере до серця незаслужених негативних думок і вчинків оточуючих.
Висока чи низька самооцінка – це не присуд на все життя. Все у наших руках! Коли ми хочемо стати впевненими в собі, ми не повинні боятися життя.
Щоб підвищити самооцінку Вам необхідно:
1. Варто поміняти своє життя в позитивний бік, навчитися поважати і любити себе, тоді життя і стосунки з людьми стануть більш гармонійними і щасливими.
2. Відкрийте себе для самого себе, зрозумійте себе. Складіть список своїх чеснот (можете звернутись за допомогою до своїх рідних чи близьких друзів). Уважно його прочитайте і зрозумійте, що Ви саме такий, як там написано!
3. Навчіться себе кохати. Відверто дайте собі відповідь, чи подобаєтесь Ви самому собі? Погляньте на себе в дзеркало і посміхніться, зробіть собі комплімент із списку своїх чеснот. Покохайте себе тиким, який ви є!
3. Перш ніж щось робити чи казати, Ви повинні бути впевненими в своїх діях. Ця впевненість принесе Вам успіх і визнання в очах оточуючих.
4. Чітко сформулюйте свою мету, мрію та пріоритети. (Наприклад: «Хочу стати сміливим», «Хочу свій бізнес», «Хочу придбати квартиру» та ін.)
5. Згадайте про свою нереалізовану мрію. А тепер спробуйте подумати про шляхи її втілення і дійте впевнено і цілеспрямовано!
6. Як ви звертаєтесь до себе: «я винна», «я мушу все зробити». Подібні повідомлення замініть іншими: «я не в змозі переробити всіх справ», «мені потрібен час і на себе самого», «у когось свої погляди, я їх поважаю, але сама маю іншу думку».
7. На всі життєві проблеми реагуйте не лише розумно, але й стримано.
8. Не ставте перед собою завдань, які Ви не зможете виконати.
9. Беріть відповідальність за свої дії лише на самого себе.
Варто завжди пам’ятати: ми здатні справитися з будь-якими перепонами, якщо тільки виявимо бажання та наполегливість. Тому не будемо займатися критикою і почнемо жити повним життям!
Л.В. Пляка
