Попов Сергій Олександрович (1850-1912)

Попов С.О.Сергій Олександрович Попов народився в 1850 р. в родині потомственних дворян Воро­незької губернії.  Середню освіту одержав у  Воронезькій гімназії.  Після її закінчення вступив до Медико-хірургічної академії, закінчив її з відзнакою в 1872 р. і був при­значений молодшим лікарем на військову службу, яку проходив у різних полках і бригадах.  В  1875 р. був направлений в Санкт-Петербург до Медико-хірургічної академії для вивчення військово-польової хірургії, а в 1876 р. відряджений до Миколаївського військового госпіталю. Перебуваючи в Санкт-Петербурзі, Сергій Олександрович займався експе­риментальною роботою в фармакологічній лабораторії академії під керівництвом І.П. Павлова, де виконав дисерта­ційну роботу з фармакології пілокарпіну, яку в 1878 р. захи­стив і одержав ступінь доктора медицини.

З цього часу протягом 19 років С.О.Попов працював на кафедрі фармакології Військово-медичної академії спочатку асистентом без платні, потім (1881 р.) штатним асистентом, а з 1884 р. – приват-доцентом. З 1885 пo I892 р. включно за розпорядженням військового відомства С.О. Попов був відряджений до Кавказьких мінеральних вод, де працював ліка­рем у Желєзноводську, а потім — старшим лікарем всього курорту. В 1888 р. його при­значено діловиконавцем особливої комісії при головному військово-медичному управлінні по перегляду каталогів і військової фармакопеї. В кінці 1892 р. С.О. Попова зараховано до запасу чинів військово-медичного відомства, але він залишався на посаді старшого ліка­ря Кавказьких мінеральних вод та чиновника особливих доручень VI класу при Міністерстві державного майна, а з 1896 р. – був консультантом при управлінні Кавказь­ких мінеральних вод.

В 1895 р. С.О. Попов був переведений на службу до Міністерства народної освіти й призначений екстраординарним професором по кафедрі фармакології до Харківського університету. Багаторічна сумісна праця з І.П. Павловим виховала С. О. Попова на класичних принципах вітчизняної фізіології і фармакології, що допомогло йому створи­ти в Харкові таку кафедру, яка стала одним з центрів наукової думки в університеті.

Згідно з пропозицією С.О.Попова, Рада медичного факультету зрівняла кошти фар­макологічної лабораторії зі всіма іншими науковими підрозділами при основних кафедрах університету, що дозволило капітально переобладнати її, навіть електротехнічним прилад­дям. Викладання фармакології було поставлене на експериментальне підґрунтя, до робо­ти в науковій лабораторії широко залучалися практичні лікарі і студенти.

Під час керівництва професора С.О. Попова з кафедри вийшло і було надруковано 12 ди­сертацій (1897—1904) і 31 наукова праця з різних питань фармакології. Коло наукових інте­ресів професора С.О. Попова було надзвичайно широким. Власні публікації професора С.О. Попова присвячені фармакологічному вивченню стиролу, кількох нових сечогінних засобів з на­родної медицини, трихлорфенолу, паральдегіду, сульфоналу, історії жарознижуючих засобів, питанням викладання фармакології, дослідженню мінеральних джерел на Кавказі. В 1889 р. він опублікував систематичний покажчик літературних даних про Кавказькі мінеральні води, а починаючи з 1885 і до 1898 р. вчений щорічно публікував у працях Товариства охо­рони народного здоров’я свої спостереження про стан мінеральних вод желєзно­водської групи та пропозиції до медичної комісії про санітарний устрій окремих джерел і Кавказьких мінеральних вод в цілому. Все це відбито в списку найголовніших праць проф. С.О. Попова. Сергій Олександрович Попов автор 100-річної історії кафедри фармакології Харківського університету з 1805 по 1904р., матеріали якої є фундаментальним джерелом історичних відомостей про кафедру фармакології.

17 жовтня 1912 р. професор С.О. Попов був обраний директором Жіночого медичного інституту Харківського медичного товариства і працював на цій посаді до 1919 р., коли інститут був закритий, а всіх студентів переведено до медичного факультету Харківсько­го університету. Є відомості, що протягом цього періоду С. О. Попов був заслуженим ординарним професором поза штатом при кафедрі фармакології Харківського університету.

Матеріали про останні роки життя професора С.О. Попова відсутні.