Започаткування вищої фармацевтичної освіти на Харківщині сягає 1805 р., коли було відкрито Харківський імператорський університет. У цьому ж році Вчена рада медичного факультету отримує право проводити іспити на одержання фармацевтичного звання та присвоєння за їх результатами ступенів гезеля (аптекарського помічника), провізора та аптекаря. У 1812 р. на базі хімічної лабораторії університету було відкрито фармацевтичну лабораторію, завдяки чому студенти та особи, які готувалися до іспитів на одержання фармацевтичного звання, мали можливість отримувати знання з фармації, фармакогнозії, судово-медичного аналізу та фізіологічної хімії.
Протягом 1812 – 1815 рр. лабораторією завідував її засновник М. П. Болгаревський, один з найкращих молодих науковців університету (викладав фармацію). Вже у 1813 р. для лабораторії було придбано майже на 100 карбованців різноманітних інструментів та посібників. Лабораторія отримувала меценатські дарунки, так, у 1814 р. замовлено залізну відбивну піч. Надійшло в дар від почесного наглядача училищ Брянського повіту Мальцова кришталевого та скляного посуду для проведення дослідів на 63 карбованці сріблом. Великий внесок у розвиток лабораторій зробив професор Є. С. Гордієнко, який закупив дороге устаткування. За статутом Харківського університету в 1837 р. було відкрито кафедру лікарського речовинослів’я, фармації та лікарської словесності (в 1859 р. її було поділено на кафедру фармації та фармакогнозії і кафедру фармакології).
З 1860 р. в лабораторії активно проводились заняття з аналізу мінеральних та органічних речовин, фармацевтичної хімії, токсикологічні дослідження, а з 1865 р. лабораторія використовувалася для викладання фізіологічної хімії студентам-медикам. Деякі з них під керівництвом викладачів займалися науковими дослідженнями в галузі судової хімії.
З середини 1880-х років у лабораторії регулярно стали проводитися заняття з фармації та фармакогнозії для студентів медичного факультету, було значно розширено програму практичних занять фармацевтів, які слухали лекції для отримання звання провізора.
На 1903 р. фармацевтична лабораторія мала свою бібліотеку, в якій було 346 томів книг, 1029 різноманітних приладів, гербарій, фармакогностичну колекцію, чотири колекції мікроскопічних препаратів, дві мінералогічні колекції і дві колекції фармацевтичних препаратів. У 1908 р. майно лабораторії оцінювалося в 11 269 карбованців.
Викладання фармацевтичних дисциплін в дореволюційний період
Високий професійний рівень викладання фармацевтичних дисциплін у першій половині ХІХ ст. був досягнутий завдяки видатним ученим, які працювали в університеті, насамперед це стосується професорів Ф.І. Гізе, Є.С. Гордієнка, Я.М. Громова, Г.Г. Корритарі.
Починаючи з 1860-х років значне місце в навчальному процесі посідали практичні і лабораторні заняття. В цей час прилади й препарати фармацевтичної лабораторії стали частіше використовуватися й для демонстрації дослідів на лекціях медичного факультету.
Для практичних занять з фармації та фармакогнозії відводилося по одній годині на тиждень. При цьому студенти поділялись на групи по 25 чоловік, кожна з яких працювала у відведений час, оскільки навчальна кімната лабораторії за площею була малою.
У 1883 р. були видані нові «Правила испытания медицинских, ветеринарных и фармацевтических чиновников», згідно з якими для отримання звання аптекарського помічника та провізора необхідно було прослухати дворічний теоретичний курс лекцій зі спеціальних дисциплін і скласти державний іспит. Така система підготовки фармацевтів існувала до 1920 р.
 |
 |
|
 |
| Є. С. Гордієнко, завідувач кафедри лікарського речовинослів’я, фармації і лікарської словесності (1842 – 1859 рр.) | Г. С. Риндовський, перший завідувач кафедри теоретичної та експериментальної фармакології (1859 – 1862 рр.) | Я. М. Ганнот, перший завідувач кафедри фармації і фармакогнозії (1864 – 1884 рр). | І. М. Станкевич, завідувач кафедри теоретичної та експериментальної фармакології (1863 – 1877 рр.). |
|
|
|
|
|
| М. Л. Залєсський, завідувач кафедри теоретичної та експериментальної фармакології (1877 – 1893 рр.) | Д. К. Родзаєвський, завідувач кафедри фармакології (1893 – 1894 рр.) | С. О. Попов, завідувач кафедри фармакології (1895 – 1912 рр.) | Я. Я. Постоєв, завідувач кафедри фармакології (1912 – 1920 рр.) |
