Протидія тероризму та насиллю

Про боротьбу з тероризмом

Тероризм як явище має глибокі історичні корені. Його історія нараховує стільки ж років, скільки й історія людської цивілізації, адже поява тоталітарних або демократичних співтовариств так чи інакше породжувала терористичні явища. Ми є свідками того, що кінець ХХ і початок ХХІ століття характеризуються небувалим сплеском терористичних актів, у результаті яких загинули тисячі невинних людей, знищені значні матеріальні цінності.

Тероризм є достатньо складним феноменом, який постійно змінюється. Його мотивації, механізми фінансування й підтримки, методи атаки та вибору цілей постійно еволюціонують, і це значною мірою ускладнює ефективну стратегію протистояння цьому явищу та злочину. Тероризм направду став глобальною загрозою, яка, у свою чергу, потребує глобальних дій у відповідь, причому ця відповідь повинна охоплювати як витоки тероризму, його причинність і запобігання цьому злочину, так і адекватні та результативні механізми боротьби з ним.

Правову основу боротьби з тероризмом в Україні становлять Конституція УкраїниКримінальний кодекс України, Закон України від 20.03.2003 № 638-IV «Про боротьбу з тероризмом» інші закони України, Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом, 1977 р., Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом, 1997 р., Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму, 1999 р., інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, укази і розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, інші нормативно-правові акти.

Відповідно до Закону України від 20.03.2003 № 638-IV «Про боротьбу з тероризмом», тероризм – це суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я невинних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.

Терористичний акт – це злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена статтею 258 Кримінального кодексу України. У разі, коли терористична діяльність супроводжується вчиненням злочинів, передбачених статтями 112147258-260443444, а також іншими статтями Кримінального кодексу України, відповідальність за їхнє вчинення настає відповідно до Кримінального кодексу України;

Відповідно до Закону України від 20.03.2003 № 638-IV «Про боротьбу з тероризмом» боротьба з тероризмом ґрунтується на принципах:

  • законності та неухильного додержання прав і свобод людини й громадянина;
  • комплексного використання з цією метою правових, політичних, соціально-економічних, інформаційно-пропагандистських та інших можливостей; пріоритетності попереджувальних заходів;
  • невідворотності покарання за участь у терористичній діяльності;
  • пріоритетності захисту життя і прав осіб, які наражаються на небезпеку внаслідок терористичної діяльності;
  • поєднання гласних і негласних методів боротьби з тероризмом;
  • нерозголошення відомостей про технічні прийоми і тактику проведення антитерористичних операцій, а також про склад їхніх учасників;
  • єдиноначальності в керівництві силами і засобами, що залучаються для проведення антитерористичних операцій;
  • співробітництва у сфері боротьби з тероризмом з іноземними державами, їхніми правоохоронними органами і спеціальними службами, а також із міжнародними організаціями, які здійснюють боротьбу з тероризмом;
  • антитерористична операція може здійснюватися одночасно із відсіччю збройної агресії в порядку статті 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану відповідно до Конституції України та законодавства України.

Залежно від специфіки інтересів та сфер розгортання, глобальний тероризм поділяється на окремі форми: ідейний, політичний, націоналістичний, патріотичний, релігійний, економічний.

Ідейний тероризм. Така форма тероризму визначається несумісністю різних ідейних принципів, які сповідуються окремими суб’єктами.

Політичний тероризм. Форма тероризму, яка характеризується виникненням окремих угруповань, що забезпечують реалізацію відповідних політичних цілей у межах окремих національних держав. Такі угруповання, які мають політичний характер, передусім ставлять за мету фізичне знищення окремих політичних лідерів у межах окремих держав. Слід також зазначити, що політичний тероризм здійснюється з метою посилення окремою державою свого впливу, зміцнення безпеки своїх громадян.

Націоналістичний тероризм. Основним ідеологічним засобом розгортання націоналістичного тероризму є посягання на відкритість та самоідентичність національного розвитку (мова, культура).

Патріотичний тероризм. Така форма тероризму базується на прагненні окремої держави протистояти глобалізаційним викликам шляхом патріотичного розвитку. В цьому плані в межах окремих держав світу виникають певні організації, діяльність яких має радикально-націоналістичний характер і спрямована на тотальне відстоювання націоналізму у його крайніх формах.

Релігійний тероризм. Найбільш небезпечним є релігійний тероризм, що ґрунтується на релігійному факторі. Така форма тероризму має транснаціональний характер. Саме транснаціональний тероризм найбільш адекватно розкриває характер сучасного глобального тероризму, оскільки він передусім указує на загальнопланетарний характер його дій.

Економічний тероризм. Така форма глобального тероризму характеризує застосування різних форм насилля в господарсько-економічній сфері.

Протидія тероризму

Конституція України

Закон України “Про національну безпеку України”

Закон України “Про боротьбу з тероризмом”

Повідомити про будь-які факти прибуття та перебування в регіоні підозрілих осіб, наміри здійснення сепаратистської терористичної, диверсіної чи розвідувально-підривної діяльності можна

callcenter@ssu.gov.ua

0-800-501-482

Протидія булінгу Заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню)