Іменний фонд М.О.Валяшка Музею історії фармації України

Музей історії фармації України було створено у 2010 р. на основі фондів музею історії Національного фармацевтичного університету. Сьогодні кількість його експонатів перевищує 700 одиниць зберігання. Музей має два іменних фонди – першого ректора теперішнього Національного фармацевтичного університету (тоді Харківського фармацевтичного інституту) М. О. Валяшка та ректора у 1941 – 1942 та 1944 – 1957 рр. Ю. Г. Борисюка.

Останнім часом, у зв’язку з відзначенням 140-річного ювілею з дня народження видатного вченого, першого ректора Харківського фармацевтичного інституту, професора М. О. Валяшка, було проведено роботу з упорядкування, розширення та описання його іменного фонду.

Діяльність Миколи Овксентійовича відіграла велику роль у розвитку вищої фармацевтичної освіти в Харкові у довоєнний період. Він не тільки стояв біля витоків фармацевтичної освіти в Україні, але й зробив визначний внесок у розвиток фармацевтичної справи в цілому.

Микола Овксентійович Валяшко (1871 – 1955) народився 20 березня 1871 р. у місті Куп’янську Харківської губернії.

З 1895 р. працював (з 1909 р. – професором) в Харківському університеті; з 1919 р. – професор Харківського політехнічного інституту. В 1924 р., разом з професорами М. П. Красовським та А. Д. Розенфельдом,
М. О. Валяшко бере участь у виданні Державної Фармакопеї. З 1925 р. він був членом Вченої медичної ради НКЗ України, з 1926 – до 1933 р. – членом фармацевтичної комісії при Лікувальному відділі НКОЗ України. В 1928 р. М. О. Валяшко разом з А. Д. Розенфельдом організував при НКОЗ УРСР видання «Фармацевтичного журналу» і був його редактором до 1930 р. У той же час він займає посаду співредактора «Большой Медицинской Энциклопедии». У 1932 р. – член президії Комітету хімізації при Держплані, до того ж він бере активну участь в його діяльності як секретар, товариш голови і голова Харківського відділення. У 1931 – 1933 рр. та у 1936 – 1941 рр. М. О. Валяшко брав участь у науково-дослідній роботі Українського інституту експериментальної фармації. У 1938 – 1940 рр. він є членом Фармакопейного комітету НКОЗ СРСР. З 1934 р. Микола Овксентійович – беззмінний голова Харківського відділення Всесоюзного хімічного товариства ім. Д. І. Менделєєва. М. О. Валяшко створив свою наукову школу, успішно очолював науково-дослідну кафедру фармацевтичної хімії. За плідну працю уряд нагородив Миколу Овксентійовича орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора, медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 рр.». Уряд України надав йому почесне звання «заслужений діяч науки УРСР».

Помер Микола Овксентійович 25 січня 1955 р. на 84-му році життя.

У 1971 р. за рішенням ЮНЕСКО святкувалось 100-річчя з дня народження М. А. Валяшка – вченого зі світовим іменем, провідного фармацевта і хіміка України, засновника наукової школи, одного з організаторів вищої фармацевтичної освіти в нашій країні.

Не забувають видатного земляка на малій батьківщині, у місті Куп’янську, де регулярно проводяться наукові конференції, присвячені вшануванню пам’яті М. О. Валяшка. У лютому 1992 р. колектив працівників центральної районної аптеки №63 м. Куп’янськ висунув задоволене пізніше клопотання про присвоєння аптеці імені М. О. Валяшка. В переддень ювілеїв М. О. Валяшка в місцевій пресі з’являються публікації, присвячені життю та діяльності вченого.

Вшануванням пам’яті видатного вченого та фундатора фармацевтичної освіти постійно опікується Національний фармацевтичний університет. З-під пера представників університетської спільноти регулярно виходять публікації, присвячені засновнику університету.

На адміністративній будівлі університету (вул. Пушкінська, 53) розміщено меморіальну дошку М. О. Валяшка. Нещодавно було встановлено пам’ятник М. О. Валяшку як частину скульптурної композиції під назвою «Особистості фармації», відкритої під час VІІ з’їзду фармацевтів України у вересні 2010 р. Ця скульптура, в якій втілено постаті першого ректора теперішнього Національного фармацевтичного університету М. О. Валяшка та ректора у 1971 – 1979 рр. Д. П. Сало, була створена відомим харківським скульптором О. Гурбановим.

Іменний фонд М. О. Валяшка Музею історії фармації України був створений завдяки допомозі сина Миколи Овксентійовича – Олексія Миколайовича, який передав до музею цілий ряд документів, що належали його батькові.

У фонді представлені, в першу чергу, діловодна документація та документи особового характеру. Крім того, до нього входять деякі публікації з наукового доробку М. О. Валяшка та його фотографії.

До діловодної документації належать, передусім, документи, пов’язані з науковою та навчальною діяльністю М. О. Валяшка в Харківському імператорському університеті. Серед них картки з обліку кадрів, інструкції щодо закордонних відряджень та звіти про них, рапорт до фізико-математичного факультету Харківського імператорського університету з пропозиціями щодо покращення системи викладання фармацевтичних наук та інші.

Ці документи дають дослідникові змогу детального вивчення періоду життя вченого, пов’язаного з Харківським університетом.

Друге місце в іменному фонді М. О. Валяшка за кількісним показником займають документи особового походження, в першу чергу, автобіографії вченого, написані для надання до відділів кадрів навчальних закладів, в яких він працював. Усі варіанти автобіографії написані досить розгорнуто, їх об’єм коливається від 6 до 8 сторінок. Серед них є як надруковані на друкарській машинці, так і написані власноруч.

Характерною рисою автобіографій є те, що в них особа автора знаходиться в центрі розповіді. Автобіографії становлять особливу цінність, оскільки в них багато таких деталей громадського життя й життя автора, яких ми не можемо зустріти в інших джерелах. Ось чому при відсутності автобіографій багато дечого в житті тієї або іншої вартої уваги особи нам не завжди ясно.

Крім автобіографій М. О.Валяшка, до представлених в його фонді особових документів належать спогади сучасників про його життя та діяльність. Це спогади сестри Миколи Овксентійовича та його колеги провізора Дубінки. У цих джерелах більше, ніж в інших, міститься інформації про особисті стосунки, а також про різноманітні сфери суспільного буття.

В цілому, іменний фонд М. О. Валяшка Музею історії фармації України є досить репрезентативним, і може стати основою для ґрунтовного дослідження біографії видатного науковця, освітянина та громадського діяча, яким, безперечно, був Микола Овксентійович.